Розкольники, безбожники – волають на адресу ієрархів Православної церкви України (ПЦУ) священики Російської православної церкви (РПЦ) і розповідають про єдину церкву, яка походить з доби Київської Русі та нібито об’єднує Росію, Україну та Білорусь. На сьогодні, Росія продовжує спотворювати історію Православної церкви України, щоб зберегти свій вплив на українську владу, суспільство і релігійні інституції. Фактично, ідеться про чергові спроби Кремля через підпорядковану їй РПЦ «привласнити» історію та духовне коріння Українського православ’я. П
Можна стверджувати, що здавна Російська імперія, СРСР намагався вкрасти, чи то приватизувати не лише історію української церкви, а й історію України у цілому. Якщо глянути на наше сьогодення, то побачимо наслідки цього. Якщо ми подивимось на тих людей, котрі дотепер, не зважаючи на те, що ми отримали томос, визнані Вселенським патріархом і є незалежною автокефальною церквою, – ці люди у повній мірі є залежними від впливів з Москви.
Чимало українців дотепер вірять лише тому, що говорить ієрарх Московської церкви, який, між іншим, не є вільним у своїх міркуваннях. Варто зазначити, що імперський вплив має свої витоки з, сказати б, початкових часів, але його наслідки ми бачимо дотепер.
У 1686 році Київська митрополія вийшла з-під омофору Константинопольського патріарха і потрапила під юрисдикцію Московського патріархату. Це були початки церковного поневолення, бо ж майже сто років після цього українське духовенство боролось за свої права. З того, що відомо з письмових джерел, знаємо, що священики боролись різними способами, намагаючись вберегти Церкву.
Але імперська машина працювала, і то у різних напрямках. Серед іншого, працювала з точки зору створення міфологічності в історії: подавати ті факти, яких насправді не було, або перекручувати реальні історичні факти так, як це було вигідно імперії. Також замовчувались факти, які мали місце. У результаті постала цілісна концепція російської історії, з’явились певні традиції, яких у нас на теренах України, ніколи не було, а натомість наші українські традиції потрапили під заборону. Наприклад, було заборонено книгодрукування українською мовою, з України вивозили цілі друкарні, імперія забирала усе найцінніше, автентичне, оригінальне.
А назад, сказати б, повертали усе «вижате», спотворене – якісь субстрати, що їх мали поширювати, їх мали всі знати. І, на жаль, православна церква була інструментом у цій імперській політиці Росії.
Відтак, духовенство було вимушене виконувати певні директиви – робилось те, що могло би знищити, зруйнувати саму церкву. Тому наслідки цих процесів відчутні дотепер і, напевно, ще не один рік ми будемо їх відчувати.
Російська православна церква, очолювана патріархом Кирилом, оголосила Україні «священну війну», а окупацію частини території України назвала «Хрестовим походом православ’я» і благословила президента Росії Путіна на воєнну агресію проти України і війну в Сирії. Представники МП у Криму і на Донбасі відкрито підтримують російську агресію, брали активну участь у проведенні референдумів та проголошенні так званих «ЛНР» і «ДНР» і приєднанні Криму до РФ, закликали парафіян брати в руки зброю і вбивати українців, благословили ватажків терористичних організацій «ЛНР» і «ДНР» на війну проти України, надавали бойовикам пристановище в культових і храмових приміщеннях, переховували в храмах і церквах зброю. Навіть Святогірську лавру використовували як базу для російських диверсійних груп і сховище для зброї.
Залежність від усіх тих стереотипів, міфотворчості, від усіх речей, які у церкві і довкола неї були упродовж століть – а це впливи і міфи імперські, тоталітарні – ми їх ще будемо відчувати, будемо докладати зусиль їх позбутись.
Водночас, ПЦУ буде відходити від російських імперських традицій. Це стосується цілого комплексу церковних і гуманітарних питань: ідеться про повернення до грецької традиції у богослужбовій практиці (якої нас позбавила Москва) і про справи просвітницькі, які дозволять повернути «вкрадену» історію і традиції ПЦУ.
ПЦУ буде відходити від російських імперських традицій і рухатиметься в напрямку грецьких.
Саме грецькі витоки штучно забрали в Української православної церкви. Ми повинні відходити від тих російських імперських традицій, які тривалий час нам нав'язувались. Коли ми відвідуємо церкви грецької традиції, то бачимо, що всі ті традиції існували в українській церкві ще в часи Петра Могили. Йдеться про грецьку традицію в богослужбовій практиці, богословській освіті та соціальне служіння церкви.
Але все буде здійснюватися поступово, щоб не викликати спротив консервативної частини вірян, яка взагалі не сприймає реформи як такі. Мова нейде про зміну основ віри, догматики. Мова йде про добрі реформи, ми повинні займатися просвітництвом, пояснювати людям, що ми маємо ставати кращими.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma