РЕФЕРЕНДУМИ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ: КОМЕДІЯ КРЕМЛІВСЬКОГО РЕЖИМУ
Хоча поміж цілей бандитської «спецоперації» в Україні речниками росії прямо не згадується мета поновлення СРСР, але, власне, саме вона є головною рушійною силою і способом життя рашизму. Прагнення оживлення привиду імперії, зокрема, відображається у брудних та кривих дзеркалах організації місцевих «референдумів» на тимчасово окупованих територіях.
При цьому окупанти свідомо чи підсвідомо переймаються відновленням «вічних символів», на які могли б молитися «перевзуті» нащадки комуністів. Тому лише на перший погляд може видатися дивним, що однією з перших акцій окупантів у захопленому ними Генічеську було збирання на смітнику уламків знесеного півтора роки тому, під час декомунізації пам’ятника Володимиру Лєніну. Насправді має місце спроба продовження давніх радянських традицій, котрі, здавалося, не можуть викликати нічого, крім нудоти, і котрі висмівалися ще років тридцять тому. Був такий фільм: «Комедия строгого режима» - замполіт колонії вирішив вислужитися перед «начальством» спектаклем про Лєніна, поставленим в’язнями до 100-річчя від дня народження «вождя». Серед криміналітету знайшлися підходящі типажі Дзержинського, Свердлова, Троцького та ін. Важче було підібрати виконавця ролі «вождя». Але врешті відшукали гарну кандидатуру: миршавого дрібного шахрая – нині прибиральника у бараку.
Поступово актори вжилися у ролі, справа пішла, репетиції ставали усе більш вдалими, спектакль мав успіх. А під час спектаклю «актори» у повному складі спробували втекти з колонії. Більш того, їм здавалося, що вони втекли, і що їх паровоз летить вперед – до нового, вільного життя.
Однак вони не бачать (хоча це добре видно тим, хто дивиться фільм), що паровоз мчить, ніби й уперед, але по колу – навколо колонії…
Коли стало відомо про поновлення зруйнованого пам’ятника Лєніну «місцевого масштабу», та ще незадовго до 22 квітня, спочатку виникло припущення, що окупанти хочуть використати нагоду – день народження «вождя» - для чергового пропагандистського спектаклю на тему «русские своих на мусорнике не бросают».
Однак нічого такого не трапилось: ну, підібрали боввана на смітнику – та й підібрали; ну, підрихтували – та й підрихтували; ну, поставили на постамент – та й поставили.
Але якось без ентузіазму, без натхнення. Без промов, демонстрацій, горілки і шашликів... А втім, звідки взятися ентузіазму, якщо відчутних успіхів рашисти наразі не мають !?
Однак не виключено, що. свято собі окупанти збираються влаштувати інакше: за зразком «кремлівського мрійника» зосередивши зусилля на завданнях, які не лише виглядають, але й за сутністю своєю є маячнею. От проведуть липові референдуми у Генічеську та суміжних окупованих територіях і оголосять про створення на симулякру «усопшого» Совєтського Союзу, сторіччя якого припадало б на грудень 2022 року.
З погляду «потойбічного світу», задзеркалля усе виглядає логічно. Спектакль триває. Їх «паровоз» - держава на чолі з миршавим вождем - стрімко мчить по колу. Точніше, по низхідній спіралі, що веде до пекла.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma