Ірляндський клясик Джеймс Джойс вважав, що в разі зруйнування рідного Дубліна місто цілком вільно буде реставрувати за його романом «Уліс». Чи не такої самої думки може бути Андрій Курков, видавши «Львівську гастроль Джимі Хендрікса», адже знакова топографія славного міста Лева представлена у цьому романі якнайдетальніше. На тутешньому Личаківському цвинтарі щороку збираються місцеві гіпі, щоб вшанувати пам’ять легендарного гітариста з назви роману. Вулицями Городоцькою і Замарстинівською, а також казковим проспектом Червоної Калини, їздить автівкою вночі один з героїв роману, виводячи з бажаючих ниркове каміння під час дорожньої тряски. У валютному обміннику на Івана Франка працює його майбутня наречена, з якою вони зустрічаються у культовому кафе «Кабінет», і так далі, і так до самісінького фіналу цієї урбаністично-детективної історії. «Закінчилося тим, що в мене в романі є кілька справжніх львів’ян під їхніми справжніми іменами, з їхніми власними біографіями», – підсумовує автор.
Загалом складається враження, ніби сам Львів вибудовує сюжет твору, чий автор дякує у передмові тамтешньому меру за запрошення «написати роман про місто, яке було, є і буде завжди залишатися одним з найцікавіших і найкрасивіших міст-загадок на мапі Європи». Не шкодують зусиль для цієї благородної затії також мешканці міста Лева і заодно герої роману, які розсипають сторінками твору іноді справжні геополітичні перли. «Деякі міста існують тільки для того, щоб хтось мріяв до них потрапити», – значить литовський гіпі, приїхавши до міста своєї юности. «Колишній світ складався з умовностей, тому і розсипався», – з ностальгією констатує колишній агент КДБ, який, власне, виловлював цих самих гіпі за радянського часу. Нарешті, сам автор чи не силоміць збирає докупи у своєму «львівському» твориві розсипані скалки часу. Так, з-поміж особливостей «Львівської гастролі Джимі Хендрікса», крім топографічної конкретики Львова, маємо вищезгадану присутність реальних осіб тамтешнього соціокультурного середовища – письменника Юрка Винничука, відомого львівського гіпі й правозахисника Аліка Олисевича і навіть голову Асоціяції видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини Михайла Ватуляка.
Що ж до решти сюжетних колізій, то лише завдяки «романному» Юрку Винничуку вони набувають сякої-такої доцільности. Щоправда, не без допомоги метафізики впереміш з містифікацією, якою славиться цей автор. Річ у тому, що більшу частину «Львівської гастролі…» займає опис трудових буднів колоритних персонажів серед яких гіпі, бомжі, кагебісти, а також колишні перукарі, чиє мирне життя поволі ускладнюється нагнітанням незрозумілої тривоги і паніки. Героїв цієї сухопутної історії переслідує запах моря і крики чайок, які часом поводяться не гірше, аніж у трилері «Птахи» Гічока. І хоч як екзотично трактуються ці аномальні явища, але все роз’яснюється завдяки нашим доблесним органам безпеки. Нехай навіть колишнім, чий підстаркуватий представник роз’яснює одному з головних героїв: «Винничук – сам аномалія! Ти б краще його стороною обходив! Та і взагалі, було б у нас у країні менше письменників, може, і жили б краще, нормальніше! Як у Європі!»
Утім, не знати, чи краще, але виживають герої роману лише завдяки своєму славетному землякові. Адже саме Винничук спочатку випустив на вулиці міста чергового джина з пляшки своєї бурхливої творчости, а потім сам же його в тій пляшці й поховав, спочатку споївши, а потім відправивши чи не в Море борщів з власного роману «Мальва Ланда». «В Одесі штормить, учора в новинах показували! – повідомляють наслідки такої рокіровки. – Так їм і треба! – видихнув Юрко Винничук». При цьому переконуєшся у живучості певних соціокультурних концептів, якими надихалися наші клясики. «Коли б якийсь письменник напав би на думку пересунути взаємні ролі ляндшафту і дієвих осіб, то це була б зовсім інша справа», – значив Майк Йогансен у далеких 1920-х. Зробивши Львів одним з героїв свого роману, його автор у повній мірі впорався з цим завданням, от лишень згаданий Винничук несподівано «федералістськими» закидами надав йому небажаного геополітичного присмаку.
Андрій Курков. Львівська гастроль Джимі Гендрікса. – Х.: Фоліо
Фото: Waldemar Kozak. Sweet 70s
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma