Росія на сьогодні проводить масштабну спецоперацію по дестабілізації України на декількох напрямах.
Задум Росії - дестабілізація ситуації зсередини, використовуючи дуже багато наративів. Від антивакцинаторів, закінчуючи невдоволенням з різних причин. Далі - міграційна криза, яка має на меті розбурхати суспільство, масштабна енергетична криза, яка все ж насувається. Економічна криза. І на тлі цього - масштабні маневрування російської армії, з накопиченням сил на певному віддаленні від державного кордону.
Незважаючи на зусилля міжнародних посередників, бойові дії фактично не припинялися, хоча їх інтенсивність була різною і значної ескалації вдалося уникнути.
У якомусь сенсі, Кремль керується старими методами КДБ і напрацюваннями теоретиків гібридної війни. Ще в 1960 році автор концепції "мятежвойни", білий емігрант Євгеній Месснер, чиї праці грунтовно вивчили радянські спецслужби, сформулював кінцеву мету будь-якого терору.
"Залякування (терор) є улюбленою формою поширення своєї волі на широкі кола населення в дні міжусобиці, але терор, здійснюваний навіть досить численною і кровожерною групою, - пише Месснер, - не може бути засобом кінцевої перемоги - не страх, а згода населення дає остаточну перемогу в громадянській війні".
Страх - лише спосіб маніпулювання суспільством, мета - підпорядкування, згода суспільства на розмивання тих меж, які до цього здавалися непорушними.
Теракти, дестабілізація, поляризація, військові поразки - усе це повинно викликати повне роз'єднання різних громадських груп один від одного і від влади, привести до ситуації хаосу і війни усіх проти усіх. До такої міри, щоб саме суспільство прийняло як належне усі умови терористів. Аби лише хаос припинився.
Ціна помилок влади в такій обстановці багаторазово росте. Оскільки кожна слабка і несвоєчасна реакція тільки розпалює котел народного гніву і невдоволення. Переадресація народного гніву із зовнішнього агресора на свою владу і вибух цього гніву - ось на що розраховують зараз кремлівські стратеги.
Адже у проросійських сил тоді відкриваються відмінні електоральні перспективи, тоді і воювати вже необов'язково буде.
Скорочення державних витрат в соціально-економічній сфері, зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, поглиблення соціальної диференціації, негативно позначаються на рівні довіри до представників влади. Роздмухування окремими політичними силами соціальних протестів в Україні робиться для того, щоб вони переросли в політичні акції і дестабілізацію політичної ситуації в Україні.
Урядові конфлікти також задають певний ритм розгойдуванню хвиль протесту. Подібна ситуація спостерігалася, коли Ізраїль набув незалежності. Арабські країни відразу напали на нову державу з метою захопити більшість стратегічно вигідних для себе земель, проте консолідація уряду і внутрішніх сил допомогла країні не те, що встати на ногиа стати успішною державою.
Крім того, політологи відмічають, що нестабільна ситуація вигідна місцевим мафіозним елітам. Щорічна ротація уряду дозволить їм посилити свою владу на місцях і повністю підкорити регіон своєму бізнесу.
Також є вірогідність силового захоплення влади в Україні. Прикладом цього може служити те, що зараз багато псевдогромадських організацій займаються "розгойдуванням" хвилі протесту за допомогою штучно створених проплачених мітингів.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma