Enigma Enigma

Dario

2019-10-16 18:42:40 eye-2 411   — comment 0

Російська гібридна агресія

Існує чітке визначення, що війна, котру Росія веде проти України, є гібридною. Але варто звернути увагу на те, що це не єдиний вид війни, який затіяла Москва.

Адже ледве не з часу початку конфлікту, який спровокувала Росія восени 2003 року, намагаючись привласнити собі український острів Тузла у Керченській протоці, відбулася докорінна еволюція в системі російської державної пропаганди. До традиційної вже для Кремля пропаганди та контрпропаганди додався ще новий її вид — масове залучення інформаційних «тролів» на форумах провідних західних та українських видань.

Таким чином, мова вже може йти не тільки про гібридну війну, що ведеться Росією, зокрема, військовими засобами, а й про інформаційну гібридну війну, стратегія і тактика якої була розроблена «мислителями» з ФСБ і ГРУ.

А це є не що інше, як нова модель агресивної пропаганди, котра ґрунтується на новітніх розробках методів вживляння до підсвідомості читачів і глядачів дезінформації. Та особливо ці нові підходи Москви активізувалися після анексії Росією українського Криму і початку нею війни на Донбасі.

«Інформаційний коктейль» готується дуже просто. Необхідно взяти 30 відсотків відносно правдивого негативу, додавши до цього 70 відсотків відвертої брехні, пропаганди та ненависті. Усе це старанно збити в «пропагандистському міксері» — і путінський тролінг готовий.

Певною мірою сучасні підходи Росії до пропаганди ґрунтуються на методах радянської пропаганди, які використовувалися під час холодної війни. Коли інформація заплутувалася, викривлялася і подавалася саме під тим цільовим ракурсом, що був необхідний штатному пропагандисту.

Однак нинішня російська пропаганда має нові та абсолютно відмінні від минулих характеристики. Вона в повній мірі опирається на можливості сучасного інформаційного середовища. Росія скористалася технологіями та наявними засобами масової інформації, яких просто не існувало за часів холодної війни.

На даний час інструменти інформаційної гібридної війни Росії, крім традиційного телебачення, радіо і підвладних путінському режиму ЗМІ, включає в себе тексти, відео, аудіо, зображення, котрі поширюються через інтернет, соціальні медіа, блоги і сайти та супутникове телебачення. Також залучаються до співпраці на платній основі «тролі», котрі залишають свої пости на дискусійних форумах, беруть участь в інтернет-чатах, а також залишають свої коментарі під статтями і в розділах новин.

Особливістю ведення такої інформаційної гібридної війни є можливість залучення великої кількості інформаційних каналів. А також готовність часто анонімних поширювачів інформації безсоромно перекручувати та вигадувати неіснуючі «факти», чи вдаватися до відвертої дезінформації для того, аби збити з пантелику свою аудиторію.

Крім того, сучасна російська пропаганда має ще відмінні від радянської риси, на які необхідно звернути увагу.

Перше: швидка, оперативна, безперервна і повторювана подача інформації. Метою такої подачі є зомбування отримувача інформації та вироблення у нього прихильності до усього того, що б не робили росіяни.

Друге: створена модерна пропагандистська модель, яка покликана діяти на підсвідомість, чинячи прямий вплив на об'єкт пропаганди шляхом подачі заплутаної інформації. Викликаючи таким чином сплутаність свідомості і порушення, або зменшення можливості критичного аналізу отриманої інформації на правдивість і достовірність.

Схоже, що в такому разі опора робиться на психологічний аспект процесу сприйняття інформації. Коли її споживач, котрий звик до того, що мусить бути надходження інформації з різних джерел, повірить у те, що «точка зору», яку масово видають проплачені «тролі», саме і є тією альтернативною думкою. А обсяг надходження фальшивок від великої кількості користувачів має викликати у споживача довіру до подібної інформації та переконати його у тому, що велика кількість людей думає зовсім не так, як він. Що б у нього, на якомусь із етапів, виникла думка — а може це я не правий?

Та «русский мир» впаде, якщо з-під нього вибити «тролей» і творців фейків — як звалився Радянський Союз, коли в усіх відкрилися очі на те, що ж відбувається в дійсності. А очі відкрилися, коли фінансування пропаганди припинилося через загальні проблеми в бюджеті СРСР.

Тому, якщо знайти шляхи ліквідації фінансування російської пропаганди, завалиться і режим Путіна.

Однак нині путінський режим більш за все націлений на знищення української державності. Тому, як додаток до терористичної гібридної війни, Москва організувала ще й інформаційну гібридну війну проти України.

Без дезінформації і брехні Росія не може існувати, інакше відразу ж виявляться неприємні для її влади речі. Варто лише пригадати, якими були настрої частини населення Криму і Донбасу, котре повірило кремлівській пропаганді.

Україні необхідні жорсткі і непопулярні реформи, які мають проводитися навіть в умовах зовнішньої агресії. Постійна загроза дестабілізації ззовні ставить під сумнів не тільки реалізацію реформ, але й може призвести до політичної кризи з непередбачуваними наслідками.

На п’ятий рік зовнішньої агресії в Україні до кінця не вирішена проблема функціонування в медіа- просторі російських або відверто проросійських ресурсів. Ситуація ускладнюється слабкою позицією державних ЗМІ, в першу чергу, основних державних телеканалів на тлі відсутності «деолігархізації» ключових телевізійних медіа;

Дискусія про реформи в Україні ведеться в основному в контексті європейської інтеграції. А громадяни отримують недостатньо інформації про внутрішні реформи: освіти, охорони здоров’я, децентралізації влади. Саме роз’яснювальна робота разом з імплементацією реформ є одним із дієвих інструментів проти проти пропаганди. За необхідне:

  • Збільшити рівень прозорості медіа , зокрема онлайн-медіа , аби забезпечити відстежуваність зловмисних впливів та підвищити рівень відповідальності інформаційних ресурсів;
  • Збільшити рівень прозорості політичних кампаній, особливо під час виборів; забезпечити, щоб технології та алгоритми для збільшення такої прозорості на інтернет-платформах були доступні якнайширше у світі
  • Підвищити рівень законодавчої боротьби проти свідомого поширення дезінформації та інформаційних маніпуляцій,
  • Підвищити рівень законодавчої боротьби проти мови ненависті та ворожнечі, передусім її систематичних проявів на російських інформаційних ресурсах
  • Прийняти стратегії інформаційної безпеки на національних рівнях та втілювати їх
  • Накласти санкції (заборона в'їзду та замороження активів) на аґентів інформаційних атак
  • Накласти санкції на російські «медіа»-компанії, які порушують попередні санкційні режими (наприклад, російські «медіа»-компанії які анексували медійні частоти у Криму чи Донбасі)
  • Накласти вимоги щодо брендування російських державних «медіа» (з вимогою зазначення «фінансується російською владою»)
  • Активніше виявляти канали непрозорого фінансування щодо ресурсів з поширення дезінформації та мови ненависті
  • Систематичніше розвивати медіаграмотність , не тільки на рівні формальної освіти, але й на рівні неформальної чи позаформальної освіти/