На Україну насувається нова хвиля дестабілізації. Це передбачатиме кілька напрямків, і перший з них - енергетична криза за усіма складовими.
Росія вже поступово обрізає транзитний потенціал України, звужує можливості реверсного постачання в Україну газу та блокує доступ до альтернативних джерел блакитного палива.
З листопада Москва блокує експорт енергетичного вугілля в Україну та під надуманими приводами перешкоджає його поставкам з Казахстану. Кремль дозволив постачання електроенергії з Білорусі, але в незначних обсягах та у найбільш кризовий момент може спровокувати блекаут і віяльні відключення електроенергії.
Також Росія провокуватиме антиковідні протести. Через соцмережі намагається підірвати довіру до вакцинації. Дестабілізація передбачає масштабну дискредитацію української влади за різними звинуваченнями: потрапляння під тотальний контроль Заходу, причетність до корупційної діяльності та навіть належність до агентури російських спецслужб.
Праворадикальні сили підбурюватимуть на активну боротьбу з внутрішньою окупацією.
Це передбачає масові спекуляції на поточних проблемах, позиціонування їх як результат некомпетентності української влади і нехтування нею національними інтересами, а також нагнітання істерії навколо нібито неминучого державного перевороту в Україні вже у першому півріччі 2022 року.
Разом з тим, використовуватиметься тиск за допомогою військової сили.
Реальне залучення збройних сил Російської Федерації можливе, скоріше за все, лише після того, як буде створена загальна картинка тотальної дестабілізації та запущені процеси фрагментації України. З іншого боку, постійні військові маневри поблизу кордонів України та загроза проведення наступальних операцій поступово перетворюються на інструмент постійної підтримки атмосфери нервозності в Україні.
Росія маніпулюватиме безпековою ситуацією на лінії зіткнення. Контролюючи так звані "1-й та 2-й армійські корпуси", російська сторона має цілий арсенал механізмів для того, щоб керувати рівнем ескалації. При цьому РФ штучно підживлює конфлікт на сході України, постачаючи зброю, фінансуючи тимчасово окуповані території та здійснюючи пряме управління маріонетковими адміністраціями.
Росія розігруватиме карту російських громадян на тимчасово окупованих територіях, там триває масова «добровільно-примусова» роздача російських паспортів всупереч міжнародним зобов’язанням РФ.
Таким чином, формується тло для дестабілізації ситуації у південних і східних регіонах України, пік якої, за задумом російських «стратегів», може припадати або на листопад-грудень 2021 року: конвергенція енергетичних, пандемічних, соціально-політичних чинників, а також спокуса спровокувати газовий колапс в ЄС для прискорення сертифікації "Північного потоку-2". Або на лютий-квітень 2022 року - більш імовірний варіант, коли точка кипіння українців під впливом усіх гібридних дій РФ може бути найвищою.
Росія використовує медіа-пропаганду для радикалізації суспільства та сіяння хаосу. Якою б неправдоподібною не була новина, російським медіа вдається її зробити популярного за допомогою армії Інтернет-тролів, проплачених експертів та потужного фінансування.
Але ворог не пройде. Сьогоднішній потенціал України на порядок більший за той, що був на початку 2014 року. І йдеться не лише про рівень спроможності української армії і спецслужб України та їх готовність до будь-якого розвитку подій. Беремо до уваги безпрецедентний на сьогодні рівень підтримки України з боку міжнародних партнерів. Власне це і продемонструвала реакція США і НАТО на факти нинішньої незвичної активності ЗС РФ у прикордонні з Україною.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma