- Ми повинні нарешті зрозуміти, що Шустер не просто журналіст, а в першу чергу бізнесмен і що його проект «Свобода слова» зовсім не гуманітарна програма, в якій розкриваються якісь актуальні для України проблеми і визначаються шляхи для їх розв’язання, а простий бізнес-проект, за допомогою якого заробляються гроші, і не малі гроші. Тобто, кожна проблема, яка піднімається Шустером на «Свободі слова», повинна бути проплаченою. Кимось проплаченою. А хто платить, той і «замовляє музику». Тобто, потрібно бути уважним і не драматизувати надміру тих проблем, які виставляються напоказ на бізнес-проекті Шустера чи якогось іншого бізнесмена-журналіста.
Звідси і випливає просте питання до фіскальних структур України: а чи справляється бізнесмен Шустер зі своїми податковими зобов’язаннями повною мірою? Так, це питання також можна поставити в розряд «політичного переслідування». Але податки всеодно потрібно платити.
- Другу неділю поспіль Шустер кошмарить Україну проблемою «вагнерівців». Проблемою, яка, по своїй суті, не варта і виїденого яйця, і яку вже намагалися роздмухати до вселенських масштабів ще рік тому. Рік тому не склалося. Чому? А тому, що кожна спецоперація спецслужб, і не тільки українських (пригадайте проколи ФСБ), ніколи не може гарантувати її успішного завершення, бо в її розвитку можливі різні обставини, які можуть різко змінити хід її розвитку, або ж привести й до несподіваного завершення. І це аксіома. І з цієї аксіоми випливає тільки один висновок: якщо результати таємної спецоперації «випливли» на загальний осуд, тобто, на бізнес-проекті «Свобода слова», то потрібно шукати осіб, зацікавлених в оприлюдненні таємної спецоперації на ток-шоу. А це вже питання до влади: чому цих осіб до сих пір не знайшли? І це не обов’язково кримінальні справи, це можуть бути і прості відмови від портфелів.
- Виникає питання, чому саме ця тема піднімається практично на всіх телеканалах України, а не, приміром, ситуація з антивакцинаторами (а особливо – походження цього руху), яка прокотилася Європою, чи тема кризи з мігрантами на кордоні Білорусі та Польщі, яка може перекинутися будь-якої миті і в Україну? Або, чому практично всі телеканали України просто таки замовчують надзвичайно актуальну для України тему «Північного потоку»? А згадавши про болючу для безпеки України тему, одразу ж виникає питання особисто до Шустера: а чому ви, пане чесний журналіст, за ці дві неділі жодним словом не прохопилися про сертифікацію «Північного потоку»? Підкреслю, саме про сертифікацію нової газотранспортної системи. Затим, що пан Шустер мовчить, то дозволю собі пофантазувати: тема сертифікації газотранспортної системи «Північний потік» і тема участі українських фахівців в комісії по сертифікації газотранспортної системи «Північний потік» ніким не була профінансована, а отже вона не цікава для бізнес-проекту «Свобода слова».
- І висновок:
- ми тільки вчимося жити у вільній демократичній державі, у вільному суспільстві, яке добре усвідомлює, що існують не тільки конституційні права (на свободу слова також), але й обов’язки, за якими ми повинні усвідомлювати наслідки «Свободи слова» і головне – це обов’язок платити податки; ще раз – в кожному суспільстві існують не тільки конституційні права (як то право швендяти по супермаркету без маски), але й обов’язки (обов’язок ходити по супермаркету в масці, аби не наражати на небезпеку зараження хворобою оточуючих), і в першу чергу – це обов’язок бути людиною;
- ми, разом із спецслужбами, які (без перебільшення) є становим хребтом кожної держави, тільки вчимося самоорганізації, тобто, жити в системі, в якій все регулюється виключно законами, а не політичною доцільністю, і в якій безпека держави важить більше, ніж політичні «хотєлки»…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma