Наприкінці листопада – початку грудня 2019 року в Інтернеті активно поширилась інформація про Форум «Освіта, мова і права меншин», що проводився Організацією Об’єднаних Націй. На форумі звучали тези про самостійність народу русинів, з ними виступив заступник голови Світової ради підкарпатських русинів М. Тяско. Серед озвучених чоловіком тез були й рекомендації: визнання русинської національності, відкриття при Ужгородському університеті кафедри русинської мови та літератури, створення наукового центру русиністики та ін. Тож, давайте розбиратися ким насправді є русини: окремою народністю чи все ж українцями, а для цього потрібно розібратись з походженням самого слова.
Насправді, стереотип про те, що русинами завжди були лише західні українці є неправдивим. Справа у тому, що раніше всі українці звалися «русинами», а етнонім слова походить з Середнього Подніпров’я. Цей етнонім є першою самоназвою українського народу, який пізніше, з певних причин, змінив самоназву.
В давньоруський час етнонім «русь»/«русин» вживався лише стосовно жителів Київського і Переяславського князівств, тобто Русі у вузькому чи власному розумінні. Решта ж мешканців Давньоруської держави (про що свідчать літописи) звалися так лише зіштовхуючись із представниками чужих держав, оскільки мали власні, земельні етноніми. Вони утворилися після зникнення давніх племінних етносів (полян, волинян, деревлян та ін.) і виникнення в період удільної роздробленості нових етнічних спільнот у межах «земель»-князівств.
Наприкінці ХІІ — початку ХІІІ ст. самоназва «русь»/«русин» поширюється на всю територію Південної Русі (в майбутньому України), витісняючи земельні етноніми. Тож, етнонім «русь»/«русин» вживався як самоназва всього українського народу впродовж XII — початку XVIIІ ст., і це добре задокументовано джерелами як із Волині та Галичини, так і з Середнього Подніпров’я. Саме його ми зустрічаємо в пізніх за часом створення творах зі Східно-Центральної України: «Хроніка» Феодосія Софоновича (завершується 1672 р.), Літопис Григорія Граб’янки та вірші й приповісті Климентія Зіновієва (кінець XVII — початок XVIII ст.), Літопис Самовидця (закінчується 1702 р.), Літопис Самійла Величка (початок XVIII ст.), а також у гетьманських документах того періоду. А сама Україна тоді звалася «Руссю». Росію у нас тоді звали Московією. До речі, на теренах Росії приблизно тоді ж утверджується самоназва «русские», яка хоч і подібна до «русь»/«русин», проте утворена за зовсім іншою моделлю.
Висновок такий: русичі насправді і є українцями, просто саме слово є значно давнішим за знайоме і закореніле визначення національності українці. Варто наголосити на тому, що русичі проживали по всій території сучасної України, а не лише на Закарпатті чи Прикарпатті. Тому, відокремлювати русинів від українців не має ніякого сенсу - це одне й те ж саме!!!
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma