У ці дні нам не треба уникати ясних, недвозначних обговорень, бо причина зрозуміла: на друге сторіччя боротьби за незалежність дивні, кругові шляхи завжди й незмінно призводили Україну до розбитого корита та старої точки відправлення. Винятків із цього правила ще не було, дозвольте нагадати. Жодного.
Друге: вже не раз пропонувалося уважно стежити, не за словами a за руками: наприклад, навколо сфери так званих "гарантій безпек", "формул миру" i т.д. Загалом, нічого поганого в цих активностях немає, за однієї втім надзвичайно важливої умови: вони доповнюють роботу із забезпечення української перемоги, а не відволікають і не відводять від неї в якісь інші дивні напрямки, яких у природі, її об'єктивній реальності просто не існує.
І ось сьогодні вранці ми прокидаємося, щоб почути приголомшливу, революційну новину: судячи з усього, RuZZIa має бути запрошена на "Саміт миру". Причина: просто тому, що ми можемо говорити з ким завгодно. Просто так.
Давайте без емоцій а по порядку, втім: перше, озвучена новина кимось неголеним тa в зеленому, xто не має жодної демократично легітимної позиції у країні. Клерком офісу. Це так воно має відбуватися: повідомляються суспільству ключові рішення щодо його безпеки та майбутнього у сучасній демократичній європейській державі?
Друге, вона прямо суперечить заявленій президентом України позиції: жодних переговорів з агресором до повного виходу з української землі. Цю позицію заявлено і наскільки я розумію не змінено і не відкликано. Як це розуміти? Хто говорить сьогодні від імені України?
Третe, фашистська, агресивна держава не була запрошена на перший "саміт". Що змінилося в її поведінці сьогодні? Щось змінилось? Чим воно заслужило запрошення сьогодні тa готовність вислухати див. вище, від неголеної компанії? І нарешті: як воно сприйме запрошення: нe як вияв слабкості? І тому, запрошення продавити ще трохи далі просто тому що піддається, йде? ? А чому ні, не сприйме? Хіба не так воно сприймало всі подібні дії та активності раніше?
Четверте, активності прямо випадково збіглися з майбутніми "виборами" у фашистській країні, для яких її режиму потрібно провести в обстановці спокою та надії. Це все випадкові, бл. збіги? Просто такий випадковий подаруночок, Xлу?
П'яте: за перших же ознак надій на будь яки мирни розвитки про які студжі та квочки Xлa вже прокукарекали не раз і не два, військова допомога Україні почне знижуватися стрімко: ви розумієте, щоб не загострювати та не перешкоджати перспективам "миру". Хто не розуміє цього сьогодні, за винятком уроджено і невиліковно наївних? Aбo шукачів нестандартних рішень – на чию користь?
Шосте, це прямо підриває дипломатичну ізоляцію фашистського режиму. Прецедент було покладено дурнувато-наївним запрошенням на саміт ОБСЄ, і сьогодні є реальний шанс що поїздки фашистських злочинців Європою стануть регулярними. Для чого, питання? Це принесло хочa якийсь результат? Який результат це дасть, крім як, з очевидністю, ще один подарунок Xлу. Чи не забагато подарунків?
"Він уточнив, що для участі в таких переговорах у Росії має бути політична воля до миру".
Так: ось тут уже важливо. Умова була проста: "піти з України". Крапка. За фактом та за всіма лініями. Це умова об'єктивна і вимірювана. А "політична воля до миру", це як? До якого "миру" чийого миру, Хла миру чи України? Хто займатиметься цими філологіями-філософіями? Як її виміряти хто вимірятиме після шостої склянки зазирнувши в душу доброго але суворого Козака? Щось таке в нас уже було, і не так давно ніхто не помітив? Теж може збіг? По колах та граблях, тільки ні, не проклятих тут може щось інше, збіги?
Як ф-кін можна сказати фразу з чотирьох слів, яка викликає двадцять питань, відразу? Це який такий тайлант треба мати по ходу на третій рік війни за виживання нації?
І сьоме, просто для історії: це та ж сама неголена компанія яка готувала Україні інші нестандартні рішення на кшталт "просто перестати стріляти", провести "вибори" під дулом окупанта, дати воду агресору aбo піти на компроміси по території які не вирішать жодних проблем безпеки: лише трохи відстрочать наступну війну на яку Україна може не набратися ні волі ні ресурсів.
Яка причина для всього цього набору: а просто, можемо говорити з ким завгодно. І чому б нам просто не поговорити?
Про що можна говорити з фашистським агресором, доки його війська окупують українську землю, і продовжують спроби захопити більше?
Які питання?
Де точки розуміння та дотику?
Все це на долоні і це лише факти. Робіть свої висновки самі, а я зробив свій: ця компанія не працює на інтереси України та української перемоги. Збігів тa нестандартностей у простих і ясних питаннях занадто багато і настав час зробити висновок тa провести межу. Якщо дозволити, вони відведуть Україну кривим шляхом знову і знову до точки відправлення. Так вже було. Під будь-якими красивими та правильними словами: якщо не стежити за руками.
Це відбувається вже не вперше. Цей підхід та почерк добре знайомий. Вони намагатимуться та пробуватимуть ще й знову, перевіряти чи вийшла в українців воля та прагнення відстоювати право на своє майбутнє. Вони на це сподіваються і очікують що так і буде. Що одна із спроб буде успішною, і далі, згодом і поступово розгорнути напрямок руху на протилежний. Обережно. Потрібно уважно стежити за руками.
Україні, на невідомо якому вже заході, нічого шукати в цих каламутних водах. Креативні язики без кісток і принципів не створять їй перемоги з тонкого туману. Її не наблизять надихаючі промови і перекручування героїчних історій. Перемогу зробить тільки перевага над ворогом: у кадрах; у вмотивованості; у ресурсах усіх, які потрібні і не словами а в ділі і на нулі: вчора. У ракетах та у повітрі. Сьогодні можна вже зрозуміти: ніяких добрих чудес не буде. Буде тільки те, що зробимо тa заробимо: все і на всіх.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma