Вчені виявили хімічні інгредієнти, що застосовували в процесі бальзамування у Древньому Єгипті .
Для древніх єгиптян бальзамування був процес з глибоким змістом. У стародавніх текстах вказано, що підготовка до поховання тривала 70 днів, і включала визначені ритуали й заклинання.
Цей процес вимагав спеціальних навичок, великого списку хімічних інгредієнтів, професійного класу бальзамувальників і глибоке знання хімічних процесів. Більш хімічних сполук лишалися невідомими, а в текстових джерелах практично не вказано про сам процес бальзамування.
Ситуація змінилася після роботи групи вчених із Мюнхенського університету. Вчені ідентифікували і дослідили посуд, знайдений при розкопках давньоєгипетської майстерні, що спеціалізувалися на бальзамуванні. Дослідження показало, що при процесах муміфікації використовувалися складні хімічні сполуки і екзотичні інгредієнти, включаючи смоли з іншого континенту.
Відкриття сталося під час розкопок поховального комплексу Саккара на півдні від Каїра, що функціонував в часовому проміжку від 664 р. до н. е. до 525 р. до н. е. Під час розкопок у 2016 році було виявлено неглибокі ями з тілами померлих покритих натроном, кристалічна сода, що використовувався для висушування тіл. Поруч знаходилась шахта, підземне приміщення з плоскими камінними плитами, «анатомічними столами» - робочим місцем древніх бальзамувальників. Далі, в глиб, на 30 метровій глибині розташовувалися поховальні камери
Процес муміфікації тіла померлого починався у верхній частині «похоронного бюро» і могло бути похованим внизу після всіх етапів бальзамування. Як зазначають вчені, це був конвеєр з муміфікації вищого класу древніх єгиптян.
Шахта була заповнена піском, камінням і різноманітними посудинами, які видається були ритуально утилізовані після використання. Вчені знайшли чаші, миски, тарілки, пляшечки, кадильниці, глечики. На багатьох з них були вишкрябані надписи олій та субстанцій, що використовувалися при бальзамуванні.
Матеріалом для детального вивчення став мікроскопічний осад на стінках посудин. Для забору вчені використали свердло від стоматологічної бормашини. Склад речовин аналізували методом хромато-мас-спектрометрії. В попередніх випадках досліджували самі мумії із колекцій музеїв, ідентифікувавши хімічні речовини, деревні смоли і бітум. Це вперше були проаналізовані посуд з залишками бальзамувальних речовин із стародавнього похоронного бюро.
Детальний аналіз показав присутність тваринних жирів, рослинних олій, бітуму з рослинними інгредієнтами. Всі компоненти можливо змішувалися, нагрівалися і доводилися до м’якої консистенції, мазі. Присутність жирів дозволило зберегти і легко добути зразки зі стінок гончарних судин навіть через тисячі років.
Після надходження в соді тіла померлих змащувалися мазями, які ущільнювали шкіру, блокували розклад й розмноження бактерій. Вчені зазначають, що більшість речовин мають антибактеріальні властивості. Деякі мазі наносились безпосередньо на тіло, інші на бинти, що занурювалися в посудини з широкою горловиною.
На деяких тарілках ще залишились плями від розлитої рідини і капель, що падали із замочених бинтів. На посуді залишились написи з назвами конкретними інгредієнтами – антіум чи сефет, або більш загальні надписи «для приємного запаху» чи «лікування голови». Вперше був виявлений зв’язок між текстовою інформацією і конкретними речовинами.
Знайдені написи можуть допомогти краще зрозуміти древні тексти. Наприклад, слово «антіум», що зустрічається в давньоєгипетських текстах тисячі разів, трактувалося як «смирна», смола з деяких видів африканських і аравійських дерев. Але детальне дослідження посудин із написом «антіум» виявило смолу з інших дерев, зокрема з ліванського кедра. Вчені припускають, що «антіум» може бути загальною назвою смоли. У багатьох священних текстах «сефет» описували, як «одне із семи священних масел», а на практиці, - суміш смоли кипарису, ялівцю і тваринного жиру.
Вчені виявили більш екзотичні речовини, включаючи дамар і елемі, смоли з дерев, що ростуть в тропічних лісах Південно-Східної Азії, тисячі кілометрів від Древнього Єгипту. Джерелом кедр і фісташки була Месопотамія, неорганічні смоли - з Мертвого моря.
Більшість сполук, які використовувалися при бальзамуванні, доставлялися з-за меж Єгипту. І цих речовин потрібно не декілька грамів. Навіть бальзамування тисячі людей високого статусу потребувало великої кількості матеріалу. Тому можна сказати, що ритуальні поховання древніх єгиптян призвело до глобалізації торгівлі. Можливо деякі речовини використовувалися саме тому, що вони були екзотичні і їх важко дістати.
Деякі вчені вважають, що слід з певною пересторогою ставитися до отриманих даних, оскільки часовий проміжок у 3000 років зміг постарити органічні сполуки до невпізнанності.
Однак несумнівне одне - глибокі знання в хімії і майстерність древніх єгиптян, які здобуті сторіччями невпинної праці.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma