Головною темою в американських ЗМІ є продовження обговорень щодо так званого «українського скандалу» та розгортання імпічменту президенту США. Цей скандал демонструє, як сильні світу цього можуть використати політичну незрілість, відсутність державницької позиції та некомпетентність президента України з метою політичних маніпуляцій і отримання певних політичних дивідендів. Наслідком цього для України в цілому є значна втрата політичної ваги, набутої за роки боротьби з російською агресією. Детальніше про резонансні публікації в американських ЗМІ читайте в огляді від InformNapalm.
Г. Джаффе та Дж. Давсі у статті A presidential loathing for Ukraine is at the heart of the impeachment inquiry для The Washington Post детально описують ставлення президента Д. Трампа до України. Автори переконані, що він її щиро ненавидить, і ця обставина визначає підхід американської зовнішньої політики стосовно України. Вони також називають можливі причини цієї упередженості, від загальновідомого Трампового скупердяйства стосовно використання бюджетних коштів для допомоги іноземним урядам, до більш особистого бажання Трампа не сердити Путіна, чому беззаперечно стоїть на заваді допомога Україні. Автори наводять цікавий історичний факт, коли у 2017 р. перед зустріччю Трампа з президентом України П. Порошенком тодішній Держсекретар Р. Тіллерсон відвів К. Волкеру 45 сек, щоб пробудити у Трампа зацікавленість Україною. Цієї, безсумнівно, вартої рекорду Гінеса спроби переконання таки вистачило для початку систематичного надання Україні потрібної військової допомоги, включаючи постачання летальної зброї. Проте, це мало змінило загальне ставлення Трампа та його оточення до України. На глибоке переконання Трампа, для нього Україна ніколи не була «справжньою державою», вона завжди була частиною Росїі і вона «тотально корумпована». Також Трамп звинувачує Україну ледве не у всіх невдачах і падіннях свого оточення, починаючи з ув’язнення менеджера його виборчого штабу П. Манафорта. Як висловився республіканський сенатор Л. Греем, близький друг і соратник Трампа: «Україна завжди була проблемою, від самого першого дня».
The Los Angeles Times
Газета The Los Angeles Times присвятила українському олігархові Д. Фірташу статтю Indicted Ukrainian oligarch embraces Trump’s theories as he fights extradition, автори Д.-К. Вілбер та С. Айрес. Український фінансовий магнат був заарештований у Відні після внесення 174-мільйонної застави і перебуває під домашнім арештом майже вже шість років, опираючись своїй видачі до США. Він відомий розкручуванням і підтримкою сепаратистських рухів в Україні, своїми тісними зв’язками з кремлівською мафією та іншими темними справами. Проте, причиною його арешту є спроба заволодіти шляхом підкупу титановими копальнями в Індії, що б могло поставити під загрозу виготовлення американських літаків авіаційного гіганту Боїнг. Цікаво, що злочинець по суті пішов услід Трампові, найнявши тих самих юристів, які допомагали особистому адвокату Трампа Р. Джуліані вести його оборудки в Україні – В. Тонсінг та Дж. Ді-Генова. Фірташ найняв цих адвокатів за порадою Л. Парнаса, який організовував їхні та Р. Джуліані візити до України. Як The Los Angeles Times так і інші газети повідомляли раніше, Парнас разом зі своєю командою був заарештований при спробі втекти з США до Австрії. Лінія захисту Фірташа полягає у намаганні довести політизованість свого арешту, буцімто щоб тримати його подалі від України. Фірташ відзначався проросійською діяльністю ще за часів Януковича, разом з іншим олігархом Ахметовим фінансуючи «Партію Регіонів», а пізніше і сепаратистський рух в Україні. Австрійський суд у червні цього року отримав письмове свідчення від колишнього головного прокурора України В. Шокіна, в якому він називає причиною своєї відставки вимогу Дж. Байдена тримати Фірташа подалі від України, щоб той не впливав на вкрай нестабільну ситуацію в Україні після революції 2014 р. У тому ж документі Шокін називає іншу причину своєї відставки – завадити рослідувати діяльність української державної газової компанії Burisma, де працював син Байдена. Тонсінг звернулася до Генпрокурора Департаменту юстиції США В. Барра з проханням відмовитися від екстрадикції Фірташа, на яке Барр не відреагував. Проте чимало високопоставлених юристів вважають, що зусилля захисту Фірташа при нинішній адміністрації Білого дому можуть принести свої плоди.
New York Daily News
Газета New York Daily News присвятила статтю Army officer testifies he twice rang alarm on Trump’s Ukraine scandal, as House preps to open impeachment probe to the public особі підполковника А. Віндмана, топ-експерту по Україні і директору відділу європейських справ при Раді національної безпеки адміністрації Трампа. Віндман – виходець з родини українських емігрантів, які забрали його у трирічному віці до США. Виріс у Брукліні, пройшов блискучий військовий вишкіл, воював у Іраці, де отримав поранення і численні нагороди. Він був однією з 16-ти осіб, присутніх при прослуховуванні тієї доленосної телефонної розмови між Трампом і Зеленським 25 липня, яку покладено в основу імпічменту Трампу. Вже тоді Віндман двічі намагався повідомити Нацраду про наявність ознак зловживання владою під час перемовин з боку Трампа. Віндман дав 10-ти годинне свідчення перед Палатою представників минулого тижня. У ньому він зазначив, що транскрипти перемовин, які Білий дім надав до публічного розголосу і які Трамп багаторазово назвав «перфектним дзвінком», не відображають «критичні місця» бесіди. Віндман був настільки стурбований змістом розмови, що негайно зв’язався з правниками Нацради. За його словами, злочинними йому видалися не лише примус Зеленського до вчинення протиправних дій (пошук компромату на Байденів), а й затримка військової допомоги США Україні. Вона могла фатально позначитися на політичній і військовій ситуації у Східній Європі і тим самим завдати непоправної шкоди політиці США в цьому регіоні. Після виклику для надання свідчень Трамп твітнув кілька зневажливих ремарок стосовно Віндмана, що послужило початком широкого обговорення його дій в американських мас-медіа.
USA Today (Opinion)
У рубриці Opinion постійний дописувач газети USA Today, колишній професор права Університету Каліфорнії Дж. Йу у своїй статті No, I didn’t call Alexander Vindman a spy. But Ukraine did engage in espionage виправдовується проти звинувачень у шпіонажі на користь України, які він нібито закидав підполковнику А. Віндману. Директор відділу європейських справ Ради нацбезпеки свідчив перед Палатою представників 29-го жовтня про розмову Трампа з Зеленським по телефону, яка стала причиною імпічменту Трампу. Віндман став першим працівником Білого дому, викликаним для надання свідчень офіційно. Після цього про-трампівські мас-медіа почали звинувачувати його ледь не у подвійному шпигуванні. Дж. Ю не залишає ані найменших сумнівів у лояльності Віндмана і його відданому служінню національним інтересам США і виражає свою повагу військовослужбовцю, який пролив свою кров, захищаючи національні інтереси США. Але він наводить факт звертання українських політиків особисто до Віндмана з проханням розтлумачити їм мотиви діяльності особистого адвоката Трампа в Україні. Це Дж. Ю вважає доказом шпіонажу українських високопосадовців, які намагалися використати Віндмана для отримання потрібної Україні інформації. Кілька цитат Ю: «Ми ошукуємо себе, якщо не визнаємо, що українці займаються шпигунством…», «Насправді наші теперішні проблеми не лише від президента Трампа, але також від розвідувальних операцій Росії, України та инших країн, які … вплинули на наші вибори…» Овва…
The New York Times
Стаття С. Ерлангера Denmark Approves Route for a Controversial Russia-German Pipeline у The New York Times сповіщає про усунення останніх перепон на шляху побудови росіянами газогону Nord Stream 2 між Росією та Німеччиною. Тепер будівництво газопроводу, який постачатиме газ до Центральної Європи, оминаючи Україну та Польщу, може бути завершеним на початку наступного року. Уряд Данії був останньою перешкодою підписання всіх потрібних угод і тепер труби можуть бути прокладені в ексклюзивній економічній зоні цієї країни, як і передбачалося проектом. Газогін складатиметься з двох труб, які будуть в змозі прокачувати до Європи щорічно 110 мільярдів кубічних метрів газу. За оцінками багатьох експертів, Німеччина отримає суттєві економічні вигоди, оскільки в ціну газу не потрібно буде більш закладати вартість його транзиту через инші країни. Також значно зросте небезпека для України, зважаючи на агресію Росії проти неї, розпочату з 2014 р. Особливо критично до цього проекту ставляться американські політичні лідери. За словами Трампа, цей проєкт “насправді робить Німеччину заручницею Росії,” а республіканський сенатор Т. Круз зазначив, що запуск газогону лише підсилить російський “мілітарний авантюризм”. Обидва політики виступають за впровадження санкцій проти Росії, щоб перешкодити реалізації цього проекту. Проте, більшість політиків та економістів притримуються думки, що на цій стадії застосування будь яких санкцій для повної відмови від проєкту позбавлене сенсу.