Минулого тижня були опубліковані матеріали закритих слухань Конгресу США стосовно ключових свідків у справі імпічменту Д. Трампу. Свідчення кожного високопосадовця тривали практично цілий робочий день, їхні транскрипти насичені подіями, іменами, фактами і містять сотні сторінок цінної інформації, яку практично неможливо охопити у короткому огляді. Наведені нижче статті містять посилання на ці документи, де кожен читач зможе знайти для себе багато цікавого і корисного. Ці матеріали, безумовно, ляжуть в основу численних подальших розслідувань, як у США, так і в Україні. З наступного тижня Конгрес перейде до відкритих слухань тих самих свідків, які будуть всебічно висвітлені телевізійними та радіоканалами.
The New York Times
Стаття московського кореспондента The New York Times А. Крамера Ukraine’s Zelensky Bowed to Trump’s Demands, Until Luck Spared Him зображує непростий вибір, який постав перед адміністрацією президента України Зеленського і ним самим перед загрозою втрати військової допомоги США влітку цього року. Ці події стали основою процесу імпічменту президента США Д. Трампа, який ми можемо спостерігати зараз наживо. Трамп вирішив використати нового президента України з подвійною метою. Трампові будь-що потрібні компромат на Байдена і «заміна» російського втручання у президентські вибори в США 2016 р. на «українське» втручання. Радше мова йшла не так про власне розслідування, як про публічну заяву про його початок, для чого Зеленський мав виступити на телеканалі SNN з відповідною заявою 13 вересня. Після довгих зволікань, відмовок й узгоджень помічники Зеленського готові були скоритися вимогам Трампа. Більше того, спецпредставник К. Волкер навіть підготував чернетку цієї заяви з урахуванням всіх вимог і формулювань Трампа. Але інформація про телефонний дзвінок виявилась оприлюдненою, й адміністрація і помічники Трампа припинили тиск і за два дні до запланованого виступу Зеленського звільнили для уряду України 400 млн. допомоги на оборону. Колишній міністр закордонних справ П. Клімкін дуже дипломатично зазначив, що Зеленський навряд чи став би публічно оголошувати вищезазначені тези під тиском Трампа, бо українська сторона розуміє наслідки загравання до однієї з головних політичних сил у США на противагу іншій. Як влучно висловився пан Клімкін насамкінець: «Ми не ідіоти. Принаймні, не всі з нас».
The Los Angeles Times
Е. Стоколс у статті Top Ukraine diplomat Bill Taylor threatened to quit over ‘nightmare’ Trump demand, transcript shows для The Los Angeles Times коротко описує зміст свідчень у Палаті представників Конгресу В. Тейлора, одиного з головних дипломатів США в Україні. Тейлор характеризує своє сприйняття ситуації з телефонними перемовинами Трампа з Зеленським як кошмар, коли зрозумів усю злочинність використання Трампом президента України. У ситуації, яку створив Трамп із Зеленським, очевидні переваги отримала передусім Росія, оскільки такі дії лише на руку Путіну й спонукають його до подальшої агресії проти України. Причому мова йде не лише про певну суму військової допомоги, яку Трамп незаконно намагався затримати. «Росіяни хочуть знати не лише скільки допомоги отримають українці, але й те, якого роду допомогу вони отримають від американців», – сказав Тейлор законодавцям. «Так, росіянам подобається, їм сподобається приниження Зеленського руками американців, і це розв’язало б їм руки, і я б подав у відставку». Заслуховування Тейлора у Конгресі також цікавим чином освіжили пам’ять посла США до ЄС Ґ. Сондланду. До цього він заперечував, а після опублікування свідчень Тейлора досить «несподівано» пригадав, що розмова Трампа з Зеленським мала усі ознаки угоди quid pro quo (лат. ти мені – я тобі). Натомість сенатор Л. Греем, близький друг та соратник Трампа, стверджує зворотнє. Він вважає, що політика Трампа щодо України значно залежить від того, «з ким він веде мову» і що «вони просто не тямлять сформувати quid pro quo».
The Washington Post
Автори статті Top White House official told Congress ‘there was no doubt’ Trump sought quid pro quo with Ukrainians для The Washington Post дуже подібно описують ситуацію з використанням Трампом президента України Зеленського, базуючись на свідченнях двох інших високопосадовців Білого дому – експерта з українських питань А. Віндмана та колишньої радниці по Росії Ф. Хілл. Зеленський мав розпочати неіснуючі розслідування в обмін на зустріч з Трампом в Овальному кабінеті Білого дому, це було передумовою зустрічі. Особливу увагу законодавців, які заслухали свідчення, викликав неодноразово використаний термін «вимога». Віндман засвідчив, що тиск на Зеленського був, і що «прохання» розпочати розслідування у виконанні Трампа звучало саме як вимога, відзначаючи при цьому відчутну різницю між партнерами по переговорах «у політичній вазі». Обоє високопосадовців також звернули увагу на створення та використання Трампом неофіційного каналу спілкування і взаємодії з президентом іншої країни, що є нічим іншим як проявом корупції. Цей канал, створений особистим адвокатом Трампа Р. Джуліані та його помічниками, нещодавно затриманими злочинцями Парнасом та Фруманом, надав їм можливість використовувати прикриття іменем президента та країни США для облаштування своїх власних кримінальних діянь, як зазначила пані Хілл. Також, за словами Віндмана, між працівниками національної безпеки існує чітке розуміння, що затримка військової домомоги «суттєво підриває саме поняття надання допомоги», а також «дає чіткий сигнал Росії, що можна поводити себе більш агресивно».
USA TODAY
Стаття Ж. Сантуччі та С. Берман Top takeaways from George Kent’s newly released impeachment inquiry testimony в USA TODAY підсумовує найбільш важливі для американців витяги із свідчень Дж. Кента, чиновника Держдепартаменту. Він змалював подробиці усунення з посту американського посла М. Йованович як атаку «двох ям зі зміями». З одного боку це була помста від колишнього генпрокурора України Ю. Луценка за її антикорупційну діяльність, для чого Луценко приватно відвідав США, зустрівся з особистим адвокатом Д. Трампа – Р. Джуліані і чимало набрехав у своєму інтерв’ю газеті The Hill у березні цього року. З іншого боку Йованович була атакована «кампанією брехні та некоректної інформації», що систематично провадилася Джуліані та двома його помічниками – Л. Парнасом та І. Фруманом (обоє народилися в СРСР), які зараз перебувають під слідством за підкуп американської виборчої кампанії та корупцію. Джуліані активно просував через американські медіа кілька брехливих теорій стосовно України та діяльності американських представництв у ній, причому не приватно, а як довірена особа президента Трампа. До цих теорій належать: атаки на антикорупційну діяльність американського посольства в Україні, що Центр протидії корупції в Україні буцімто фінансується донором від Демократичної партії Дж. Соросом, що українці та американські представники в Україні ненавиділи П. Манафорта, ув’язненого нині за корупцію менеджера виборчої кампанії Трампа, тощо. Найголовнішими лініями дезінформаційної кампанії були ті, які найбільш цікавили Трампа: компромат на Дж. Байдена та «втручання України у вибори 2016 р. в США». Що стосується Зеленського, то його роль була простою – «вийти до мікрофона і сказати – розслідування, Байден, Клінтон».
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma