Останнім часом слова «незалежні інституції» часто можна почути, особливо коли йдеться про якісь реформи.
Так от, «незалежність» десь на 95% визначається джерелом фінансування інституції, як на моє оціночне судження.
Також мають значення деякі правові механізми, наприклад, процедура призначення керівника.
Але головне, все ж таки, - гроші. Як це часто буває у житті.
Інституція, яка фінансується з держбюджету України - майже не може вважатися незалежною.
«Майже» - тому що умовної незалежності набуває лише та державна інституція, яка має окремий рядок в державному бюджеті України. Тобто рішення про її фінансування приймається один раз на рік Верховною Радою України, під час затвердження загально-національного держбюджету, де, серед тисяч інших, є і цей рядок.
І зазвичай, під цей «окремий рядок» пишеться та приймається окремий Закон України.
Приклади: НАБУ, Рахункова Палата.
Все це дає доволі широкі можливості для незалежності, але ж не забуваємо про 450 потенційних (поки не спіймають) корупціонерів під куполом, які раз на рік ухвалюють рішення про фінансування та його обсяг. Плюс процедура призначення керівника та деякі інші «важелі впливу».
Що одним варіантом незалежності установи є фінансування з іноземних джерел, які прямо начебто не пов’язані з предметом регулювання (чи впливу) української інституції.
Але і тут є нюанси.
По-перше, у залежності від того, ким саме надається фінансування і чи державній установі: адже цей варіант може розглядатися як «втручання у внутрішні справи», «зовнішній вплив/управління», або у деяких країнах – примусове надання статусу «іноземного агенту».
Але якщо фінансування надходить від дружніх країн-партнерів дружніми урядовими фондами – це також не може гарантувати незалежності. Приклад: USAID, CRDF та інші урядові фонди США та інших країн фінансують лише ті проекти в Україні, які погодять українські чиновники. Навіть попри те, що влада в країні корумпована - і усі це знають. Підживлюючи та підсилюючи таким чином цю саму корупцію, ага.
«Люк, ти мав боротися зі злом, а не приєднатися до нього».
А ще дуже часто метою такої «міжнародної дпомоги» є не реальні позитивні зміни в Україні, а лише їхня імітація. Справжньою ж метою є сам процес витрачання грошей, під час якого велика частину грантів та «допомоги» взагалі залишається у приватних кишенях можновладців обох країн.
Варіант фінансування інституції «приватним інвестором» - точно не є незалежністю. Тут навіть пояснювати особливо не потрібно, все зрозуміло на прикладі «незалежної журналістики» телеканалів типу Г+Г та інших олігархічних проектів. «Хто платить – той замовляє музику», класичний випадок.
Також варіаціями «напів-незалежності» є краудфандінг (crowdfunding, «фінансування толпою» у буквальному перекладі).
Краудфандінгом та донатами фінансуються, скажімо, популярні ют’юбери та відеоблогери. Або ж благодійні фонди. Проблема тут у тому, що для підтримання сталості функціонування такої інституції - потрібно постійно подобатися великій кількості людей. Непопулярні судження чи рішення тут рівнозначні смерті проекту/інституції. Хоча досить часто саме «непрості рішення» є несмачними ліками для хворобливих процесів у суспільстві, галузі чи для кого ще там працює певна інституція.
Найближчим до справжньої незалежності є варіант «професійних асоціацій».
Це коли кілька компаній реєструють відповідну організацію, скидаються на її фінансування, разом розроблять правила-цілі-задачі-процедури та разом таки просувають корисні ідеї у своїй галузі або загалом у суспільстві.
Показовим є приклад ІНАУ та інших незалежних асоціацій Інтернет-сервіс-провайдерів та операторів зв’язку. Завдяки таким асоціаціям, їхнім ідеям та наполегливості Інтернет в Україні практично неможливо вбити (детальніше я про це пояснював тут і ще у березні
Тобто не існує ідеальної незалежності інституцій, згоден. Як і абсолютної перемоги на корупцією. Але є варіанти, які значно ближчі до ідеалу. Набагато. Хоча в Україні вони чомусь поки не дуже популярні.
FYI: Цей допис написано під впливом коментарів з мого посту про плани Держспецзв’язку створити «незалежні кваліфікаційні центри з підтвердження кваліфікації кіберфахівців».
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma