Окрім практичних порад, існують речі, яких не навчити у буденному житті. Насамперед це чуття серця і відгомін душі – чесноти, якими володіють автори цих книжок, які допоможуть впоратися з проблемами і досягти ментального комфорту.
Анна Горпинчук. Жінка – не лялька. – К.: Probooks, 2025
Ви спитаєте, що таке свідомий фітнес, і як можна розказати простити словами про таку складну річ, як здоров’я? Принаймні щодо другого все не так складно, тож авторка цієї книжки нагадує: «Звичайній людині не потрібно закачувати шию, а достатньо слідкувати за собою в побуті. Наприклад, не працювати за комп’ютером, лежачи в ліжку, не дивитися в гаджети з опущеною головою і плечима, більше рухатися та пам’ятати просте правило: в будь-якій ситуації, положенні чи русі тягнемося за маківкою вгору. Уявіть всередині себе невидиму вісь чи промінчик, що проходить через центр стопи і коліна, прямує через увесь хребет до маківки голови». А ще в книжці «Жінка – не лялька» Анни Горпинчук цілком слушно застерігають: «Не варто тренуватись лиш з метою побачити бажану цифру на вагах, тим паче швидко і будь-якою ціною. Але погодьтеся, до цього кожна з нас має прийти особисто, випробувавши все на собі. Я щиро хочу, щоб якомога більше жінок не допустили цих помилок, навчили своїх дітей та не отримували негативних наслідків від виснажливих тренувань». Таким чином, ця книжка, написана з усією любов’ю до неповторного і унікального жіночого тіла, стане для всіх жінок маленькою порадницею і помічницею протягом їхнього шляху не лише до здорового тіла, але й здорової самооцінки. «Фітнес — доводить авторка, - це не про тимчасовий результат, не до відпустки чи урочистої події». Так само це коли людина не вмирає на тренуванні заради кількох грамів скинутої ваги, а підходить до своєї проблеми комплексно. «Методики, які обіцяють вам «мінус 7 кг за два тижні», працюють лише на короткій дистанції, - нагадують нам у цій книжці. - Але що далі? Чи витримає тіло такий стрес? Чи збережеться результат? І чи не доведеться згодом роками відновлювати здоров’я?» Тобто нам радять підходити до згаданих проблем виважено, філософськи, професійно, а не лише через те, що «я хочу». До речі, сайт книжки Анни Горпинчук «Жінка – не лялька»: https://annagorpynchuk.co.ua/book
Роберт Л. Ліхі. Не вірте всьому, що відчуваєте. Як визначити свої емоційні схеми і звільнитися від тривоги та депресії. – К.: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2024
Автор цієї книжки, відомий психолог, переконаний, що не існує такого поняття, як «погані» емоції. Емоції - це природна і необхідна частина людського існування. Але якщо ви здебільшого відчуваєте смуток, гнів або тривогу, то вам необхідно знайти баланс. Таким чином, у своїй книзі «Не вірте всьому, що відчуваєте» Роберт Л. Ліхі пропонує новаторський підхід, що поєднує когнітивно-поведінкову терапію і терапію емоційних схем, аби допомогти вам насамперед дослідити та зрозуміти ваші переконання щодо емоцій, визначити, корисні чи шкідливі ці переконання, і знайти мотивацію для прийняття альтернативних, більш здорових стратегій подолання труднощів. Кожен розділ книги містить вправи, які допоможуть вам продуктивніше керувати власними емоціями. Тож ви зможете не лише навчитися краще розуміти, що відчуваєте, а й сформувати навички, які допоможуть впоратися зі своїми емоціями, щоб жити повноцінним, осмисленим життям. Адже саме те, як ми справляємося з важкими емоціями, розкриває нашу справжню здатність до щастя, любові та радості.
Джона Берґер. Чарівні слова. Що казати і писати, аби досягти свого. – К.: Наш Формат, 2024
«Річ не в тому, про що говорять, а в тому, як про це говорять», переконаний автор цієї книжки про чарівні слова, яка розкриє вам неочевидні наукові принципи того, як працюють фрази з такими словами і як за допомогою них переконувати, поглиблювати стосунки й бути успішнішими Наприклад, які два слова змінили світ? Чому одні пісні стають хітами, а інші ні? Як зробити популярний подкаст і дістати підвищення? І це тільки частина питань, на які відповідає автор, який проаналізував телефонні розмови працівників колцентрів, розібрав на атоми перемовини, ретельно дослідив онлайн-статті, сценарії фільмів і мільйони інтернет-відгуків. А ще - як лікарі спілкуються з пацієнтами і як проходять слухання про дострокові звільнення. І все це для того, щоб побачити ті самі чарівні слова, які тримають увагу, роблять вас авторитетнішими й цікавішими. «Звісно, є теми, ідеї, презентації, контент, які загалом цікавіші людям, - припускає він. - Найпевніше, читачам цікавіше дізнатися, як подвоїти дохід, а не як зекономити гроші компанії на авіаквитках. Так само статті про схуднення привертають більше уваги, ніж тексти про зміни клімату чи фіскальну політику. Проте немає того, що одні теми цікаві самі собою, а з іншими нічого не поробиш як не крути. З правильними формулюваннями, правильними чарівними словами можна привернути увагу до будь-чого, і неважливо, чи це найцікавіша у світі тема, чи й близько ні».
Юлія Олефір. Капібара зі смузі-бару. – Х.: Ранок, 2025
Дотепна, дбайлива та професійна барменша в цій книжці здатна і свою роботу виконувати, і своїх гостей та відвідувачів обслуговувати та розважати. Адже це Каппі, якій все вдається! Тож головна героїня цих захопливих історій завжди знаходить ідеальний рецепт смузі, який дарує радість і гарний настрій. Тож, за сюжетом книжки Юлії Олефір «Капібара зі смузі-бару», ілюстрованої Анастасією Крижан і виданої в «Ранку», у тропічному смузі-барі, що стоїть на березі моря, працює Капібара - справжня майстриня створення унікальних напоїв. Її гостями стають найрізноманітніші тваринки: енергійні мавпочки, харизматичний хамелеон, допитливі черепашки та навіть поважний пелікан. Кожен відвідувач має свої смаки й потреби, та хазяйка закладу завжди догодить кожному з них. А відвідувачі, погодьмося, трапляються ой які різні. Наприклад, хамелеон, який після смузі став… змінюватися. «— Чекайте, — схаменулася Каппі, — може, ви сьогодні їли рибу й тому досі відчуваєте її смак? — Ні, я не їв риби, я купив її, щоб приготувати вдома, — заперечив пан Пелікан. — І де ж вона? — здивувалася Каппі. Пан Пелікан роззирнувся, глянув на свої крила. Справді, де ж риба?! — Ой! — засміявся він. — Я геть забув, що прийшов на базар без кошика, тому поклав рибу в торбу у своєму дзьобі. Капібара та пан Пелікан аж за животи похапалися — так сміялися. — Тоді приходьте наступного разу без риби в дзьобі й насолоджуйтеся неймовірними смаками моїх смузі! — усміхнулася Каппі. — Обовʼязково! — погодився пан Пелікан».
Тож сонячні історії, про які розповідає авторка, нагадують, що щира доброзичливість відкриває шлях до дружби, а улюблена справа здатна об’єднати та подарувати щастя всім навколо.
Моніка Свіні. Знайди вже те кляте щастя. Щоденник, який допоможе відкрити шлях до позитиву – К.: Віват, 2024
Дорога до себе у цій книжці біжить манівцями і стежками пофігізму, як наголошує авторка, але все одно виводить до себе, справжнього. «Запрошую всіх на празник! – звертається авторка до своїх читачів. – Ліворуч ви побачите мальовничий краєвид на життя без чортівні; праворуч - якесь принадне, бентежне відсвіження для душі, а те, що відкриється просто перед вами, обіцятиме яскраве, сяйливе завтра. Сміливо пірніть у булькітливу ванну животворчого блюзнірства, полишивши розчарування та всіх, хто сповнений сумнівів і ненависті. Рушайте разом із цим щоденником щасливою стежкою пофігізму, зауважуючи всі гострі враження, повороти й переваги, і зрештою віднайдіть уже те кляте щастя». Насправді ця книжка допоможе здихатися всього поганого, згадати все хороше й запровадити щось іще краще. Яким чином, спитаєтеся ви? Позбудьтеся нещасть і хвилювань і збагатіться завдяки власним перемогам, як і належить чемпіонові, що ним ви народилися.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma