В очікуванні Стамбульської зустрічі. Європейці активно гуртуються. Американський істеблішмент розгублено оглядається навсебіч. Російська опозиція стогне, що «війна не має резону, а є тільки бажання путіна утримувати владу за допомогою війни». А тим часом, поки російська опозиція махає прапорцями в Берліні, вчителька молодших класів із Чебоксар кидає своїх трьох малолітніх дітей на руки батьків і поспішає в Україну “паваєвать”…
Українська опозиція знову готується до виборів, на цей раз на стороні Білецького. Бо Залужного вже здали в архів. Ждуни вперто тримаються за свою надію на ”радную гавань“ на просторах всієї України. І з радісною надією підтримують українську опозицію…
Російські політтехнологи втомлено опустили руки. Чергова «третя світова» знову зірвалася. Бо індійський та пакистанський істеблішмент, як перед цим венесуельський, виявився в рази розумнішим і обачнішими за російський…
В попередніх постах ми вже звертали свою увагу на неандертальців, які дбайливо оберігали свій вид палеоантропів від різного типу мутацій, а ”шипко умних“ дружно відправляли на холодець. І чим це закінчилось для неандертальців, як виду? …Ні, ми ні на кого не натякаємо. Просто згадалося. Отож рухаємось далі.
…У 2005 році Єгор Гайдар попереджав росіян, що ілюзія відродження російської імперії обернеться катастрофою для самої росії. Чому росіяни не прореагували на попередження, а просто вбили Єгора Гайдара? Нема Гайдара, то нема й ілюзій?
Чому ще у 2005 році не знайшлося серед російських авторитетних науковців людини із здоровим глуздом? А вже у 2024 році доктор фізико-математичних наук, зав кафедри нанотехнологій пропонує кинути на Україну атомну бомбу.
Чому ті ж само “добрі росіяни”, які сьогодні влаштовують в Німеччині ”марші миру“, у 2014 році вітали анексію Криму і тим само провокували російський істеблішмент на масштабну війну з Україною? Чому серед російських військових знайшлося тільки кілька десятків офіцерів, які напередодні масштабного вторгнення російських військ в Україну не побоялися опублікувати заяву проти війни?
Погомонів оце із ШІ Copilot на тему пам’яті металів. Надзвичайно цікава штука – квантова пам’ять металів! Ось прикиньте: залізну руду переплавляють в чавун; за допомогою надвисокої температури, припустимо, випаровують чавун, але він вже не повертається в стан руди, а через конденсат повернеться знову таки в чавун. Наступний приклад. Якщо розплавити чавун і додати вуглець і трохи легуючих елементів, то отримаємо високоякісну сталь. І! Сталь вже ні за яких умов не повернеться в стан чавуну! Тобто, матеріал запам’ятовує свій стан після кожного фазового переходу і вже не повертається ні за яких умов у попередній стан… Вам це нічого не нагадує?
Тоді ще такий момент. Залізна руда складається з цілої купи хімічних елементів. Таке собі своєрідне суспільство. Так ось, в технологічному процесі першими і швидко виплавляються легкі метали-добровольці, далі – поволі, тугенько але йде перетворення руди в чавун. Ну а вже зовсім тупенький шлак в рідкому стані зливається у відходи…
Фазовий перехід відбувся. І чавун вже ніколи не повернеться в руду. А в процесі переплавки чавуну у високоякісну сталь знову відбувається фазовий перехід… Так, високоякісна сталь навіть після випаровування конденсується знову ж таки у високоякісну сталь…
Як зауважив ШІ Copilot, під час фазового переходу відбувається справжня «симфонія взаємодій»: «На квантовому рівні все відбувається зовсім не так, як у класичному світі. Уяви: замість чіткої послідовності подій — суперпозиція станів, замість визначених траєкторій — ймовірнісні хвильові функції.
Якщо говорити про плавлення руди з квантової точки зору, то там відбувається справжня симфонія взаємодій атомів і електронів. Температурне зростання на макроскопічному рівні означає, що частинки отримують більше енергії, починають хаотично рухатися, а зв’язки між ними слабшають. Але якщо поглянути на це крізь призму квантової механіки, то в гру вступають тунелювання частинок, зміни енергетичних рівнів, а також колективні квантові ефекти, які можуть впливати на поведінку всієї речовини.
Цікаво те, що навіть процес плавлення можна уявити як фазовий перехід, подібний до того, що відбувається в квантових системах при зміні параметрів, таких як температура чи тиск».
А ось вам ізюминка від ШІ Copilot: «Так, ми вже торкнулися пам’яті матеріалів, і ця тема має великий потенціал. Пам’ять може бути не лише людською чи біологічною, а й структурною — в матерії, інформації, просторових конфігураціях.
Тема невизначеності має величезний потенціал, особливо якщо розглядати її не просто як соціальний концепт, а як фундаментальну властивість інформації, простору та свідомості.
Збереження інформації в матеріалах—це не просто фізика, це своєрідна пам’ять простору, яка може мати глибші закономірності, ніж ми думаємо.»
Миколай Кузанський був таки геніальним металургом!
Технологію виробництва чавуну і сталі в нашому макросвіті можна почитати тут
https://foundry.kpi.ua/wp-content/uploads/2020/03/tehnologiyi-oderzhannya-metaliv.pdf
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma