Enigma Enigma

Костянтин Лисенко

2019-12-26 12:14:21 eye-2 9   — comment 0

Що значить прихід Карло Анчелотті в «Евертон»?

Лігочемпіонські амбіції «Евертона» мають місце мабуть з 2005-го року, коли під керівництвом ще молодого Моєса ірискам вдалось залізти на четверту сходинку, випередивши «Ліверпуль» на три очки. То була команда, яка забила за сезон 45 голів, а пропустила 46. В ній запалювали Тім Кегілл, Данкан Фергюсон та майбутній «галактікос» Томас Гравесен. Також тоді свій перший сезон в Ліверпулі провів новоспечений коуч «Арсенала» Мікель Артета. Така собі крапля іспанської естетики в хардкорному британському антифутболі. Втім, «Евертон» в груповому етапі тоді так і не зіграв, влетівши у кваліфікації чарівному «Вільяреалу» Мануеля Пеллегріні. Той успіх точно не був запланованим, але відтоді клуб міцно закріпився в головах вболівальників як п’ята команда Англії — та, що завжди потрапляє в Кубок УЄФА, а в хороший сезон може застрибнути на четверту сходинку.

Але хороші сезони так і не приходили, навіть аномальний 15/16 не приніс дивідендів. Таке положення справ разом із формуванням «великої шістки» згодом дещо розвіяли відчуття реальної конкурентоспроможності «Евертона». Основною причиною цьому все таки був порівняно більш обмежений ресурс і як результат менш класний підбір виконавців. Не особливо рятувало і призначення ідейних тренерів типу Роберто Мартінеса — його вистачило на один хороший сезон.

Ситуація дещо змінилась після того, як в 2016-му контрольний пакет акцій клубу викупив Фархад Моширі — друг та бізнес партнер Алішера Усманова. Нове керівництво почало багато витрачати на трансфери (цьому також сприяло зростання телевізійних контрактів). Загалом «Евертон» витратив майже півмільярди на нові підписання за останні три роки. Під велику кількість покупок також було запрошено нових тренерів — системних та принципових спочатку Рональда Кумана, а потім Марку Сілву. Кумана також вистачило на один адекватний сезон, після чого був провал та звільнення. Марку Сілва ж взагалі досить цікавий персонаж, який в цілому не надто добре проявив себе в АПЛ з точки зору результатів, але все одно був затребуваним. Спочатку він майже врятував безнадійний «Халл», за що заслужив запрошення у «Вотфорд», з яким зайняв не надто переконливу 14-ту сходинку. Потім, за репутацію сильного тактика із досить чіткими футбольними принципами, був запрошений в «Евертон» будувати нову команду. Втім, неоднозначний минулий сезон та наближення до зони вильоту в поточному дали остаточне розуміння того, що ідеї Марку зовсім не приживаються, що призвело до його відставки. Тим часом в далекому Неаполі низка доволі дивних рішень Де Лаурентіса призвела до звільнення Карло Анчелотті. Цим фактом оперативно скористались у Мерсісайді та запросили Карло на співбесіду (є іфнормація про те, що Усманов приймав у ній участь).

Анчелотті це правильний вибір, тому що його сильні якості гарно накладаються на ситуацію в клубі:

  • Карло не догматик, він більшу частину кар'єри підлаштовується під сильні якості гравців та заохочує їх до креативу в атаці. Це особливо має спрацювати в «Евертоні», враховуючи те, що системний та обмежуючий підхід Сілви не дав результат.
  • Карло крутий тактик. Він чудово вміє готувати команду під конкретні матчі («Ліверпуль» не дасть збрехати).
  • Карло вміє ставити якісний позиційний захист. Корисна штука в будь-якій ситуації.
  • Карло вміє налагоджувати контакт та встановлювати довірливі відносини з гравцями. Це також може посприяти розкриттю деяких особистостей, таких як Бернард чи Мойзе Кін наприклад. З керівництвом він також ніколи не псує відносини по своїй ініціативі.

Висновок. На даний момент серйозність намірів «Евертона» беззаперечна, враховуючи ще той факт, що Анчелотті наразі має четверту зарплатню в лізі та гарантії на зимню закупку. Клуб готовий витрачати гроші та приймати серйозні рішення — це вагома заявка на повернення лігочемпіонських амбіцій.

Більше матеріалів в телеграм-каналі автора 

.

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma