Свідомість людини формується як єдина система «генетика–мозок». Мозок досліджує сам себе, але завжди залишається в межах власного способу сприймання інформації — інструмента, який він не може покинути.
Спосіб сприймання інформації — це вбудований генетикою алгоритм селекції, інтерпретації та пріоритизації сигналів. Він визначає, що ми вважаємо «даними», як ми їх «читаємо» і чому одні й ті самі факти породжують різні картини світу.
Цей спосіб не випадковий: він закладає інерцію мислення, сприяє накопиченню ілюзій і породжує ілюзію контролю — від особистих рішень до суспільних процесів.
Генетична свідомість виникає у зародку в момент появи статі. Стать — не просто біологічна ознака, а фундаментальний маркер запуску різних життєвих функцій; із цієї точки стартує програма, що визначає рамки нашого бачення й діяння.
Саме тут починається розгортання генетичної свідомості, яка надалі формує межі мислення, типи ілюзій та траєкторії соціальної поведінки — включно з інтелектуальними виборами, які здаються «раціональними», але керуються вбудованим способом сприймання.
Генетична свідомість — це ключ до розуміння, чому людина мислить так, як мислить, і чому навіть найрозвиненіші інтелектуали залишаються заручниками інерції мислення, поки не усвідомлять власний спосіб сприймання інформації.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma