Коли ми кажемо про відсутність конкретних рекомендацій в автора, то наступна книжка – саме з цієї галузі "чистого досвіду". Що взагалі можна рекомендувати, коли уява заворожена макабричним сюжетом, який щоразу підтверджується самим життям? Будучи схоже, ви праві, на попередження. Адже мова у "Вторгненні" Ігоря Шесткова - про наше трагічне сьогодення, матеріалізоване у вигляді фантазій берлінського автора, який свого часу втік з СРСР.
Тож його фантасмагорична антиутопія, присвячена вторгненню російських військ у Німеччину, і має навіть не "пророчий" чи "актуальний" характер щодо сьогоднішньої нашої дійсності, а цілком "класичні" передумови. Хіба свого часу вже не ділили таким самим чином повоєнний світ? Хіба, поділивши, не підтримували танками тамтешню "демократію"? У сьогоднішніх агресорів ця тема давно вже стала мемом зі сценки між Трампом і Путіним, який на питання першого "що ви робите в Білому домі?" відповідає, мовляв, офіс тут знімаємо.
Так само за сюжетом "Вторгнення", росіяни увійшли до Берліна цілком легально – на заздалегідь придбану агентами злітну смугу ("офіс знімаємо", еге ж) приземлилися вантажні літаки, з чиїх черев почали виповзати танки, які й рушили знайомим ще з 1945-го маршрутом.
"Проїхали і повз мій одинадцятиповерховий будинок на Фалькенбергер шосе, - розповідає герой. - Ніякого опору ніхто їм не чинив і на шляху до центру. Навпаки, я помітив групки берлінців, що стояли на узбіччі і привітно махали руками механікам-водіям, що висунули з люків свої шоломасті бошки. Деякі кидали убік гуркітливих машин квіти. Звідки вони взяли? Квіткові магазини давно закриті. Хто вони, ці зрадники? Німецькі ліві, які так і досі нічого не зрозуміли? Зелені? Колишні агенти ШТАЗІ? Путінські засланці? Ні, це були "російські німці" та їхні російські дружини, яких Німеччина впустила, щоби расово компенсувати турецьку популяцію".
Що було далі, неважко здогадатися, але краще вже прочитати.
Ігор Шестков. Вторгнення. – К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2025
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma