Американський журнал The National Interest, який працює в міліарній сфері, проаналізувавши дані, опублікованої в 2019 році доповіді ООН «Перспективи світового населення» (World Population Prospects), зробив певні висновки – за три-чотири роки у Росії виникнуть величезні проблеми з комплектуванням своєї армії.
«По списку» і «в строю» - речі різні.
Згідно з цим документом, в 2020 році в Російській Федерації було 14,25 мільйона чоловіків у віці від 20 до 34 років. Тобто це категорія громадян того віку, коли багато хто з них надягають або вже кілька років носять солдатські, сержантські або офіцерські погони. Проте, не є великою таємницею що і з цих 14 мільйонів Москві доволі складно вдається чисельність своїх Збройних сил утримувати на рівні близько 900 тисяч військовослужбовців. І такий стан справ, зважаючи на ситуацію, в якій опинилась Росія («залізла» в десяток триваючих збройних конфліктів –авт.), є загрозливим для існування РФ, як держави.
Тому що 900 тисяч солдатів і офіцерів «по-списку» - це не 900 тисяч «в строю». Майже половина з них перебувають в різних навчальних закладах і учбових центрах, освоюють «курс молодого бійця», виконують функції тилового та іншого забезпечення. У підсумку, навіть основа – «хребет Збройних сил РФ» Сухопутні війська, при загальній чисельності особового складу в 280 тисяч чоловік в бій одночасно здатні відрядити не більше 140-150 тисяч багнетів. Або приблизно з десяток умовних дивізій.
Як констатують російські військові експерти з видання «Свободная пресса», - дійсно, на усю величезну Росію… - «Від Курил і Камчатки до Калінінграда, від Кавказу до Крайньої Півночі. З огляду на загальну протяжність російських кордонів, яка становить 60 932 кілометри, ледь виходить по чотири солдатики на кілометр безкрайніх «неспокійних отєчественних рубежів… Ворогові потрібно дуже добре шукати, щоб хоч просто взяти їх в полон».
https://svpressa.ru/war21/article/289104/
Усвідомлюючи такий стан справ з чисельністю власної армії президент Росії Путін ще 1 липня 2017 року видав указ, згідно з яким загальна чисельність Збройних сил має збільшитись аж до 1,9 мільйона чоловік. У тому числі в армії повинні бути 1 мільйон 13 тисяч 628 солдатів, сержантів і офіцерів. Але де їх узяти російським військоматам і вербувальникам? За рахунок кого Москва має збільшити свою армію… аж на мільйон (!!!) осіб, якщо і нинішній рівень в 900 тисяч дуже важко втримати?
Російське «баби нарожают» тут зовсім не діятиме. The National Interest посилається на дані ООН і згідно з ними, до 2025 року з суттєвих причин демографічного характеру чисельність молодих чоловіків в Росії неминуче зменшиться ще на 20 відсотків - майже на три мільйони осіб (до 11,55 мільйонів). А до 2030 року російських чоловіків 20-34 років стане ще менше - всього 11,23 мільйони. Американські експерти констатують, що це «справжня катастрофа» для армії РФ. Про які майже 2 мільйони мріє Путін?
«Дємбель» - подалі, «бійциць» - в танки.
Російські чиновники почали шукати шляхи, де навербувати ще мільйон осіб «гарматного м’яса», яке воюватиме «во славу отєчєства». Варіантів часткового вирішення проблеми пропонують кілька, і один з них – збільшення термінів строкової служби. З 2008 року в армії РФ «строковики» служать лише 12 місяців. Тепер термін цієї служби деякі військові чиновники пропонують знову повернути до двох років, чи хоча б до 18 місяців.
Крім того, деякі російські чиновники в погонах пропонують змінити законодавство і скасувати більшість відстрочок. Тим самим значно збільшити контингент потенційних призовників. Але, по-перше, це загрожує політичному авторитету влади, який й так тане в очах народу. «А саме цього і побоюється путінський режим, який з особливою пристрастю ставиться до різних рейтингів популярності», - вважає The National Interest.
По-друге, вилучення щорічно нових сотень тисяч робочих рук з російської економіки взагалі її «поховає». На цьому неодноразово наголошував російський міністр фінансів Антон Сілуанов. Виявляється, в Росії насправді не лише немає кому служити в армії, а й трудові ресурси досить обмежені.
В жовтні 2020 року на нараді уряду Сілуанов, фактично здійснив «святотатство – замахнувся на «святая-святих». Він публічно запропонував скоротити російську армію на 10 відсотків, або приблизно на 100 тисяч осіб за рахунок ліквідації існуючих вакансій та переведення до категорії цивільних службовців тих офіцерів, чия діяльність безпосередньо не пов'язана з виконанням бойових завдань (медики, фінансисти, викладачі, кадровики та інші).
За це міністр фінансів РФ ледь не був привселюдно «розтоптаний» своїми «погононосними» колегами в уряді, російському Радбезі і в Кремлі. Путіну, звичайно ж, аргументи «погононосців» завжди є ближчими, ніж здоровий глузд і підрахунки економістів, і тому питання, підняте Сілуановим «задушили ще в зародку»…
Покращити дещо ситуацію з комплектуванням російської армії, на думку експертів з The National Interest, могла б гендерна політика. Якщо немає достатньої кількості чоловіків – кандидатів, то варто б звернути увагу на жінок. Проте, Західний, і особливо ізраїльський, принципи комплектування лав військовиків, для Росії дуже мало підходять. Тут з жінками-військовослужбовцями теж проблеми.
Наприклад, в армії США – майже кожний п’ятий військовослужбовець – жінка, (в 2019 році жінки становили 20% у ВПС, 19% у Військово-Морських силах, 15% в Сухопутних військах і 9% в Корпусі морської піхоти). У російській армії жінок всього 45 тисяч, тобто 5%, або кожний двадцятий. Зазвичай російські жінки в погонах займають посади, які не передбачають безпосередньо брати участь в бойових діях. На відміну, скажімо, від Ізраїлю, в якому представницями прекрасної статі комплектують навіть екіпажі танків.
В Росії такі випадки теж можливі, але вони будуть скоріше виключенням з правил. Проте експерти вважають, що варто б збільшити чисельність жіночого контингенту в військах хоча вдвічі - до 100 тисяч осіб. При цьому ними активніше комплектувати тилові посади. А військовослужбовців-чоловіків, які зараз «в тилу» активніше просувати ближче до лінії потенційного фронту. Проте, в більшості російські чиновники в погонах ідею хоч невеликого, але зростання чисельності «бійциць» у війську, сприймають дуже негативно.
«Нові співвітчизники» - ідея фікс.
Неоднозначно ставляться в Росії і до іншого способу, як можна поповнювати лави армії. «Свободная пресса» розповідає, що в 2003 році колишній міністр оборони РФ Сєргєй Іванов висловив ідею брати на службу «найманців з числа іноземців». Він пропонував масово призивати чоловіків, які в достатній мірі володіють російською мовою і є громадянами країн колишнього СРСР.
«Ідея Іванова» звучала, як казка для деяких заробітчан з колишніх радянських республік. У російському оборонному відомстві тоді всерйоз заявляли, що вони здатні «відкачати» з країн СНД до п'яти мільйонів юнаків призовного віку (!). Але стільки, мовляв, Російській армії і не потрібно. Тому обирати кандидатів в солдати російські «рекрутери» будуть, як «родзинки з булочки» - розумних, тямущих, сильних і освічених…
Для таких іноземців-контрактників чиновники міноборони РФ пропонували ввести спрощений порядок отримання російського громадянства - після трьох років служби. Крім того - надати можливість вступити в будь-який державний вищий навчальний заклад Росії поза конкурсом. А потім, після служби, пропонувати «новоспеченим» росіянам, яких на «батьківщинах» оголосять найманцями, їхати заселяти Сибір і Далекий Схід.
Проте, насправді «ідея Іванова» дала досить сумні результати, починаючи з 2003 року , кількість таких «іноземців-контрактників» сягала не більше кількох сотень осіб, що на майже мільйонну армію зовсім мало. Чому вона не спрацювала? Скоріш за все запропоновані пільги і розміри платні кандидатів з «колишніх республік» (і з України зокрема) якось не вражали. Сумніваюсь, що зараз Росія в змозі їх переглянути в бік збільшення.
За різними оцінками сьогодні на території Росії перебувають близько двох з половиною мільйонів осіб з числа «трудових мігрантів». Проте одиниці з них висловлюють бажання служити в російській армії. Іноземці не складають військової присяги, як громадяни осії, але підписують певні «зобов’язання».
Останнім часом до служби в російських ЗС стали активно залучати мешканців тимчасово окупованих територій Донбасу і Луганщини. Російські окупаційні з’єднання, які знаходяться на цих територіях – 1 і 2 армійські корпуси (Збройні сили ДНР і Народна міліція ЛНР – авт.), в переважній більшості укомплектовані місцевими мешканцями. Це українські громадяни, проте їм останнім часом Росія активно почала «добровільно-примусово» вручати російські паспорти. Проте їх чисельність – пару десятків тисяч осіб. Значно поповнити лави російської армії за рахунок окупованих українських територій Росії теж не вдасться.
Щодо Криму, то тут кілька років тому почали призивати юнаків на строкову службу. Щоперіоду 1,5 -2 тисячі молодих кримчан змушені йти служити до російської армії. Ще до 10 тисяч місцевих – служать в армії загарбника за контрактом.
Тобто, навіть окупувавши в України певні території, Росія головного свого питання навіть й трохи не вирішила. До лав армії РФ не йдуть місцеві мешканці.
А ще в російській армії, згідно із їхнім законодавством, мають право не служити представники народів, чия чисельність не переважає 50 тисяч осіб. Таких народів в Росії є кілька десятків. Крім того, можна не служити у війську і представникам народів Дагестану, хоча самі дагестанці до служби у війську ставляться досить відповідально і часто йдуть служити.
Не призивають в російську армію і мешканців Чечні. Спочатку там були дві війни, тож представників чеченського народу брати в російські підрозділи було просто безглуздо. У 2016 році призов чеченських хлопців в російську армію відновили, але вже в 2017 році його знову скасували, причому ніхто з чеченців так і не зміг пройти строкову службу. На даний момент в російській армії чеченців-«строковиків» немає.
В квітні 2021 року Росія зосередила значні свої сили поблизу українських кордонів. За різними даними чисельність військ складала 120-130 тисяч осіб на західному і південно-західному напрямках. Фактично, Росія зібрала на невеликих театрах військових дій найкращі і найбоєздатніші підрозділи і з’єднання. З цього виходить, що більша частина російських кордонів залишилась без належного прикриття, тобто військові ресурси Росії дуже обмежені, і прогнози на майбутнє зовсім не радісні. Скоро Росія не матиме ким обороняти і навіть охороняти «рубежі батьківщини», а її загарбницькі амбіції – лише порожні погрози.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma