Нещодавно подивився коцабського фільма «правайну» під назвою «Смєртєльний бой» (крайньою мірою, так воно називається на ютьюбі). Тож спочатку дам коцабського анонсу на ту хвільму, та дещо з моментів. А потім вже трохи розповім про сам фільм.
«По сюжету фильма отряд немцев отступают после сильного поражения. Им проходиться продвигаться в глубь леса, что бы как то выжить. Но их преследуют наши советские войны. В результате наши разведчики их настигают и происходит смертельный бой в котором победить сможет только одна группа солдат.» Це так його анонсують. А тепер – як коментують. Орфографію збережено згідно з оригіналом.
захватывающие кино
лучшее что я видел!!
К сожелению эти ребята могут фору дать нынешьним жителям Волыни!
Не про это фильм про что пишешь. И без грамотность.
Останній комент відноситься саме до анонсу. Дійсно, трохи не відповідає те, що анонсовано тому, що показано. Сюжет стандартно-коцабський фільмів «правайну»: 1941 рік, німецько-хвошиздські орди захоплюють савєцьку землю й починають звірства. Під роздачу потрапляють й МІСЦЕВІ (!!!) юнаки та дівчатка, що за два роки совєцької окупації так полюбили Сталіна, що миттєво створили більшовицьке підпілля. Звичайно ж, серед них є і євреєць – де ж без них обійтися щирим коцабським інтернаціоналістам!
Розмовляють місцеві на якоїсь жахливій подобі суржику, яку коцаби-режисери намагаються видати за західну українську говірку. Якої, до речі не кожен східняк зрозуміє, а коцабським акторам то й взагалі можна щелепи поламати – це вам не «паляниця» вимовити, це взагалі щось таке, від чого коцабє посатаніють. Хоча, здавалося б – куди далі…
Назву того «підпілля» коцабє бездарно зплагіатили у брехливого, як і всі коцабє, О.Фадєєва: «Комсомольская гвардія», що мало би інтернаціонально доводити до глядачів, що Сталіна та дєдушку Лєніна любили не лише в Краснодоні. Навіть біндьорське населення два роки тому ще зполяченого Луцька вважало СССР своєю Батьківщиною! На жаль, жодного разу у цій беззаперечно геніальній хвільмі жодного разу не пролунало слово «паляниця» в коцабському виконанні, бо була би хоч одна причина посміятися, бо поматюкатися там причин достатньо з самого початку. Починаючи від німецького гауляйтера з типово рязанською пикою та дойче зольдатен, що гідні за віком та статурою хіба що у фольксштурм 1945 року, аніж у німецькі окупанти 1941-го.
Обов’язково присутня курва-полька, яка спить із німецько-рязанським гауляйтером та ублажає його вуха не «калінкой-малінкой», і навіть не «камаринським» (як ви це спочатку подумали), а класичною музикою, яку полюбляє хтивий, начхавший на расові нюрнбергські закони, гауляйтер. Але та полька співчуває більшовикам (мабуть за те, що вони допомогли німцям поставити раком у 1939 році Польщу) і, жертвуючи собою, таки вбиває во славу Сталіна німецького гауляйтера.
Спочатку я сприйняв ту хвільму як комедію, але невдовзі вона виявилася тіпа трагічно-скрєпно-пабєдобєсною стрічкою, від якої глядач мав би переповнитися праведним гнівом до всіх гітлерів, біндьор, мусолінів та ще більше зненавидити Україну. Але потім я таки зрозумів, що саме на цих стандартних фільмах виховували тих потвор, що зараз волають «кримнаш» та їдуть до так званих лн, дн та інших дир. Вкорінювати свого парашного «русскаго міра». І саме цим лайном годували населення всього союза нєрушімаго, в сподіванні на тупість та неосвіченість населення, підсипаючи цього добрива під коріння манкуртів та пристосуванців, запроданців та інших юд, що звали до місць свого проживання (точніш – мерзенного існування) «рісскій мір».
Ну, головну тезу теми я розкрив, нерозкритими залишилися тільки міські, але в показаних комсомолок вони надто маленькі й до того ж коцабські, щоби прагнути їхнього розкриття.
На все добре. Смерть московським окупантам!
ОМ!
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma