Ми навічно залишатимемося у дупі цивілізації допоки спочатку прийматиме закони, а потім думатимемо як їх реалізовувати. Допоки законодавство тестуватиметься на живих користувачах, а не на стадії формування вимог. Допоки слухняні мавпочки в парламенті голосуватимуть за завідомо непрацюючі закони по команді дресирувальника.
Саме тому Україна (і до війни була) - найбідніша країна Європи, попри колосальний людський та інтелектуальний потенціал. Бо закони пишуться або для популізму, або під конкретних вигодонабувачів. А тому виконувати їх усім іншим - не обов’язково.
Бо закони приймаються без нормативно-правової бази (див. скрін). До речі, ця тенденція у державному управлінні – робити все у без будь-якої бази - прям ріже око з 2019 року.
Інвестиції ж прийдуть самі – але якщо інвестори будуть впевнені у справедливій та працюючій правоохоронній та судовій системі.
І що для захисту інвестицій не потрібні спеціальні «інвест-няні».
Прийдуть, якщо переконаються, що законослухняному бізнесу не треба боятися податкову, СБУ, поліцію з їхніми маски-шоу та криво зляпаними фейковими розслідуваннями.
Що податкове законодавство просте, однозначне і його легко виконати – залишаючись при цьому у прибутку. І що воно не змінюється щомісяця за хатєлками уряду. І що уряд взагалі не ставить собі задачу «щипати гусей».
У Світі повно вільних грошей, і великою проблемою є питання «куди їх вкласти». Тому їх із задоволенням інвестують в економіку найбільшої країни Європи. Але лише тієї, де правила неможливо змінити хабарями. А не тієї, де слова «корумпований чиновник» є нудною буденністю.
Заява про те, що якийсь непрацюючий закон зробить Україну «світовим брендом» - це приклад еталонного інфантилізму. Показник інтелектуального рівня людей-плінтусів, які за дивними обставинами («хочпаржом») чомусь нами керують.
Світовим брендом е-рездентства вже є Естонія, і досягти її поточного рівня Україна зможе приблизно ніколи.
Світовим брендом економічної свободи є Сінгапур, Ірландія, Люксембург. Україна – 127 місце з 178. Ось-ось, світове лідерство вже близенько.
Світовим брендом свободи слова є Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія. А в Україні шо? Прааальна, єдиний марафон, позасудові блокування сайтів, абсурдні судові рішення, обшуки у незгодних, «миротворець» замість законодавства. До «світового бренду» вже рукою подати, ага.
Та і загалом, у країні на повному серйозі впроваджується ідея «а давайте замінимо поганих чиновників хорошими ІТ-системами». Нібито ті системи пишуть не ті ж самі «погані чиновники». Але при цьому учасники процесу «цифрових трансформацій» свято вірять, що написаний існуючими людьми код вирішить усі проблеми у складних та заплутаних стосунках «влада-нарід».
А комунікації українських державних трансформаторних інституцій я взагалі пропоную доручити Chat-GPT 4.
Брехні та помилок буде приблизно стільки ж, зате тексти будуть значно переконливішими.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma