Епілог
Епілог
Залишилося повідомити ще деякі факти та зробити висновки.
Буряки зібрали вчасно на радість колгоспові й райкому.
Голова колгоспу організував щедрий банкет на нашу честь. Готував той банкет наш кухар.
Смерть таки наздогнала одного колгоспного барана. На банкеті були справжні шашлики по-грузинськи, а кухар одержав омріяну баранячу шкуру на дублянку.
Само собою, всі отримали зароблені гроші. Але я ледве не лишився ні з чим. В системі моєї влади виявилася слабка ланка: я не контролював грошові потоки. Все віддав на відкуп бригадирам. Це сприяло ефективності праці, але мене ледь не позбавило винагороди. Не пам'ятаю вже, як саме я домовився з бригадирами про мою долю зі спільного заробітку, але головне, що домовився усно. Коли гроші були на руках і їх почали ділити, двом із трьох бригадирів спала на думку проста ідея: а навіщо йому, тобто мені, платити зарплатню? Він же в полі майже не працював. Весь час десь бігав. І тут я зрозумів, що важелів керування на цей випадок у мене вже не було. Так би я й залишився без оплати. Але втрутився третій бригадир. На заводі він був начальником іншим двом. Цей третій бригадир обурився такою чорною невдячністю й змусив інших заплатити мені середню бригадирську зарплатню.
Після повернення на завод деякі учасники тої "битви за врожай" казали мені, замість подяки, що досі дивуються, як це я їх усіх заворожив своїми хитрощами, а також запевняли, що більше вони на такі штучки нізащо не поведуться. Це в них знову прокинулася радянська людина: гроші приємніше заслужити, ніж заробити.
Постійний уповноважений з колгоспних справ, навпаки, був у захваті від моїх організаторських досягнень і доповів про це керівництву заводу. Він сказав, що дуже розраховує на мене і сподівається, що я з часом заміню його на посаді уповноваженого. Тоді я зрозумів, що треба йти з заводу, якщо хочу залишатися інженером.
В одному проектному інституті начальник відділу промислових споруд погодився мене взяти, але тільки старшим інженером, бо, як він сказав, ведучі інженери в їх відділі дуже досвідчені й знавці своєї справи. Вони його не зрозуміють, якщо він візьме сторонню людину на рівну їм посаду. Оскільки я не був ні комуністом, ні євреєм, то не мав вибору і погодився на старшого інженера.
Такі наслідки мала моя колгоспна епопея. Але життя продовжувалось.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma