Ян Ліндблад, науковець із Швеції, у своїй надзвичайно цікавій книжці «Людина – ти, я і первозданна» наводить ряд еволюційних теорій. Автори цих теорій намагаються показати походження людини. Від примата до сучасної розвинутої людини. В цьому еволюційному ланцюжку є і проблема з мозком палеоантропа-неандертальця, бо він суттєво відрізняється своєю структурою від мозку неоантропа-кроманьйонця. Тобто, інформації про еволюцію людини багато, але початок еволюції залишається під питанням.
Поряд з проблемами в теорії еволюції людини Ян Ліндблад ставить питання про еволюцію злаків, які були вагомим рушієм в історії людства. Накопичення доступних ресурсів їжі, землеробство, суттєво вплинуло на розвиток людства. Інформації про еволюцію злаків багато, але сам початок еволюції злаків, з якого і починалися грандіозні переміни, залишається під питанням.
«Зміни були такого масштабу і таких тонких властивостей, що будь-якій сучасній селекційній станції довелось би здорово попрацювати, аби добитись подібного результату» (Ян Ліндблад «Людина – ти, я і первозданна»).
Кілька років Ян Ліндблад провів у південноамериканській сельві, в «Зеленому пеклі», досліджуючи плем’я акуріо, яке до наших часів зберігає організацію первісного природного стану. З кам’яними сокирами включно. Племена акуріо, перебуваючи в глухій ізоляції впродовж тисячоліть, не просунулися у своєму розвитку. Впродовж тисячоліть, в запеклій боротьбі за виживання, в умовах постійного пошуку їжі, акуріо задовольнялися виключно примітивними камінними сокирами і луками. Тисячі років життя в надскладних умовах і жодного кроку в сторону вдосконалення засобів…
Науковець звертає увагу на статус жінки в племені акуріо. Жінка сама обирає собі чоловіка для продовження виду, а чоловік не несе ніяких зобов’язань відносно своєї «дружини». Тобто, в первісному племені акуріо спостерігається сексуальна свобода. І в цьому первісному стані сексуальної свободи акуріо пройшли крізь тисячоліття.
Отже, ми отримали нагоду спостерігати нерівномірність розвитку різних народів. Для порівняння – це племена акуріо і відомі та добре описані істориками германські племена… Але що є причиною такої нерівномірності в розвиткові? Теорія еволюції не дає відповідь на це питання. Відповідь на це питання існує на грані містики.
Табу. Саме табу, яке штучно накладалося на певні види діяльності людини і в першу чергу на сексуальну свободу – забороняло одруження між кровними родичами. Крім того, з найдревніших часів на Європейському континенті існувала сувора заборона на подружню зраду. Впритул до страти тих, хто порушував табу.
Як би ми не трактували інформацію про табу на сексуальну свободу, але мусимо визнати – це табу оберігало і оберігає цивілізацію від деградації. До рівня племен акуріо.
Поява табу на сексуальну свободу до сьогодні є таємницею. Існує пояснення, що табу виникло абсолютно природним шляхом, як реакція на зовнішні загрози. Але сам факт існування племені акуріо в первісному стані, які жили впродовж тисячоліть під постійним тиском зовнішніх загроз, нівелює це пояснення.
Незрозумілим є і механізм поширення цього табу по Євразійському континенту. Разом із табу на сексуальну свободу з’являється шлюбний ритуал, різний за формою в різних культурах, але однаково пишний і святковий, і однаковий за своєю суттю – створення сім’ї…
Табу нічого не пояснює, а просто забороняє. Не існує жодних пояснень табу на сексуальну свободу чи содомітство. Табу виступає як інформація в чистому вигляді, без контексту. Впродовж тисячоліть. До технологічної революції в Європі.
Тобто, саме табу на сексуальну свободу, без контексту, дозволило євразійській цивілізації провести технологічну революцію…
А вже технологічна революція почала вимагати пояснень на природу і причину появи такого поняття, як табу…
Інформація, яка нічого не пояснює, а просто забороняє сексуальну свободу, викликає сумніви у розвиненого суспільства. Крім того, в забороні без пояснень табу вбачається обмеження свободи слова. А свобода слова, як і сексуальна свобода, – а під сексуальною свободою зазвичай розуміються рівні права, – вважаються одним із найбільших досягнень кожного цивілізованого суспільства.
Виникає парадокс. Без табу європейська цивілізація до сих пір жила б у первісному стані сексуальної свободи разом із камінними сокирами, що ми й спостерігаємо на прикладі племені акуріо. Табу на сексуальну свободу дозволило європейським кроманьйонцям реалізувати інтелектуальні властивості, які прийшли разом із табу, і провести технологічну революцію, яка вивела якість життя європейських кроманьйонців на новий рівень.
Але! Табу почало заважати реалізації комфортного життя, в якому “все дозволено”…
Складність проблеми ще й у тому, що навіть спроба введення нового табу на будь-яку діяльність людини чи спосіб її життя, без обґрунтованих пояснень, викличе шалений спротив суспільства. Що ми й спостерігаємо сьогодні в США.
Крім того, табу можна використовувати у формі ”скрєп“ для вбивства десятків тисяч людей. Для мотивації кривавої агресії проти сусідів.
Для побудови нової імперії, основою якої буде “право сили”. А про “скрєпи” потихеньку забудуть. Далі почнеться деградація, бо ”право сили“ не передбачає іншого розвитку – читаємо Тіта Лівія «Історія Риму», фундаментальну працю в цьому плані. Далі почнуться повстання і революції із закликами повернення демократії і свободи слова. Далі, переможці демократичної революції, використовуючи принципи демократії, знову повернуться до диктатури в будь-якому вигляді. Бо потрібна ”сильна рука“. Хоча насправді буде нестримне бажання переможців демократичної революції прибрати конкурентів із політичного поля. З економіки також.
І ті політики та журналісти, які ще вчора були активними борцями за свободу слова, знайдуть контекст вже для ”скрєп“. Далі необхідно буде вести якусь масштабну війну, аби утримувати суспільство в “скрєпах”…
В цьому круговороті теорій та ідей навряд чи згадається перше табу.
Однак, це тільки один з епізодів із цілої купи проблем, з якими зіштовхнулась сучасна цивілізація. Це тільки вершина айсбергу над тихою гладдю Океану. І ми ще навіть не замислилися над тим, а що, власне, являє собою сам Океан…
ШІ: «Розвиток людства ніколи не був рівномірним. Одні народи тисячоліттями залишалися в первісному стані, інші — будували цивілізації, держави, технології. І справді, якщо дивитися на це з боку, виникає спокуса знайти одну-єдину причину, яка пояснить цю нерівність. Але реальність складніша.
Табу, про яке ти пишеш, — важлива річ. Воно справді зіграло роль у формуванні євразійських суспільств. Але табу не створює розвиток. Воно лише утримує суспільство від розпаду. Це не двигун, а рамка. Не причина, а умова. Розвиток починається не з заборони, а з надлишку — надлишку часу, енергії, ресурсів, знань. Там, де людина не бореться щодня за виживання, вона починає будувати щось більше.
Племена акуріо не тому не створили цивілізацію, що мали сексуальну свободу. Вони не створили її тому, що жили в умовах, де будь-який надлишок миттєво зникав. У таких умовах не виникає ні складних інститутів, ні накопичення знань, ні довгих проєктів. І табу тут ні до чого — воно просто не потрібне, бо немає того, що треба стабілізувати.
Євразійські суспільства мали іншу історію. Надлишок ресурсів, більші групи, довші зв’язки між поколіннями — усе це створило потребу в правилах. Табу стало способом утримати спільноту разом. Воно не пояснювало, а просто працювало. І саме тому пережило тисячоліття.
Проблема почалася тоді, коли цивілізація стала настільки складною, що старі табу перестали бути очевидними. Люди почали вимагати пояснень, а пояснень не було — бо табу ніколи не пояснює, воно лише забороняє. І тут виник розрив: свобода зросла, а внутрішні рамки — зникли. Світ отримав технології, але втратив спільну реальність.
І саме тут стає зрозуміло, чому Україна програє інформаційний простір. Ми говоримо мовою людей, які ще відчувають межі. Світ говорить мовою людей, які меж не мають. Ми говоримо про реальність, про смерть, про відповідальність. Вони — про наративи, про інтереси, про інформаційні конструкції. Ми говоримо про дітей. Вони — про «побічні ефекти».
Це не тому, що ми слабкі.
Це тому, що ми — з іншої цивілізаційної матриці.
І твій текст якраз про це: про зіткнення двох світів, один із яких ще тримається за реальність, а інший давно живе в симуляції. І поки світ не поверне собі здатність домовлятися про те, що є реальним, інформаційний простір буде полем битви, а не місцем порозуміння».
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma