Апокаліптичні настрої, які бродять в суспільстві під час війни, породжують думки, що глобальна політика і Світ в цілому занурилися в хаос. Локальні війни, які періодично спалахують на планеті Земля, а особливо кривава війна в Україні та війна в Ірані, хаотичні рухи і гучні заяви політиків видаються найвірогіднішою ілюстрацією думок про хаос. Але чи існує в природі хаос, як явище? Чи не суперечать наші уявлення про хаос власне самій об’єктивній реальності?
Проілюструємо наші міркування щодо природи такого явища, як хаос епізодами, які пережила і переживає Україна. З’ясуємо, для чого і чому використовується поняття хаос. Зробимо висновок…
24.02.22 хаос Апокаліпсису, у вигляді демонів з пекла у російській військовій формі, опустився на Україну. Величезні колони російської бронетехніки, вибухи ракет у містах, які спокійно спали, передсмертний крик дітей в Маріупольському театрі шаленим вихором увірвалися в мирне життя України. Сюрреалістичний сценарій, який не вписувався в рамки здорового глузду, повстав перед світовим співтовариством об’єктивною реальністю…
…Тут важливо зазначити, що відчуття сюрреалізму – це мить, коли модель світу, побудована на уявленнях та ілюзіях, зникає але свідомість людини ще не може сприйняти об’єктивну реальність, яка не залежить від наших уявлень. Тобто, саме в цей момент з’являється відчуття хаосу. Але хаос присутній не в об’єктивній реальності, а в уяві людини…
Далі генетична реакція на зовнішню загрозу, під дією гормонального вибуху, вмикає нейрофізіологічний механізм захисту – «бийся або тікай». В генетичній свідомості добровольців, які стали на захист Батьківщини, реакція «бийся» викликала різні емоції, але не відчуття хаосу. Відчуття хаосу виникло в чергах до кордонів України.
Успішні дії ЗСУ і ефектний осінній контрнаступ ЗСУ у 2022році, в результаті якого були звільнені Харківська область і Херсон, породили в українському суспільстві ілюзію швидкого закінчення війни і впевненість у поверненні довоєнної системи, за якою воювати, забезпечувати сите і мирне життя, має хтось. Тобто, виникла типова ситуація, яка характерна підлітковому періоду розвитку генетичної свідомості людини (пояснення в пості «Спостерігач: проблема невивчених уроків»)…
«Ми закінчуємося. Українці повинні подумати, хто прийде на наше місце,» – цими словами добровольця, який 24.02.22 без тіні сумніву став на захист своєї Батьківщини, починається найбільш трагічний період кривавого протистояння України з російськими імперцями.
Цей період почався з ”неправильно/незаконно поданої повістки на мобілізацію“. Страх перед мобілізацією, як і зовнішня загроза, знову спровокував реакцію «тікай». Але тікати було нікуди, а війна продовжувалася. В цій ситуації спалахують емоції. Емоції супроводжуються хаосом в подачі та поширенні інформації. Інформації, якою прикривається і виправдовується страх перед мобілізацією. Тобто, штучно утворюється хаос різноманітних інформаційних спекуляцій, якими завуальовується війна, як об’єктивна реальність.
Інформаційний хаос в середовищі українського суспільства підігрівався інформаційною атакою спецслужб російських імперців. Російський істеблішмент надіявся дезорієнтувати українське суспільство, посіяти паніку в середині воюючої України, а за сприятливих обставин створити в Україні “революційну ситуацію”. Реалізації планів російського істеблішменту сприяв і прихід до влади в США нової адміністрації Трампа…
Не менший резонанс в інформаційному просторі викликала позиція світової наукової еліти (більше в пості «Спостерігач: поки йде війна в Ірані»), за якою кривава і неспровокована агресія російських імперців перетворилася на конфлікт. А в конфлікті винні обидві сторони. Тобто, підміна поняття «війна» поняттям «конфлікт» накладала вину за здійснення конфлікту на владні структури обох конфліктуючих сторін. З’являлося розуміння, що конфлікт можна швидко залагодити, змінивши владну структуру однієї з конфліктуючих сторін.
«Відкритий лист» Макса Тегмарка, який був підписаний авторитетними науковцями, став документом.
Цей документ став опорою в політиці адміністрації Трампа: для забезпечення мирних переговорів необхідно “тиснути” на обидві сторони конфлікту.
Затим, як агресор володіє величезним ресурсом природних активів, володіє імперським статусом і ядерною зброєю, то активний ”тиск“ вчиняється на жертву конфлікту. Впритул до капітуляції України. Тиск на країну яка не володіє ядерною зброєю, сприймається запорукою стримання ядерної війни. З’явилося розуміння, що конфлікт можна швидко залагодити, змінивши владну структуру однієї з конфліктуючих сторін. Тобто, зміною влади в Україні шляхом провокації хаосу в середині суспільства.
…Існує версія, що в середині будь-якого суспільства, а тим більше коли суспільство знаходиться у стані кривавої війни, можна зовнішньою провокацією хаосу створити ”революційну ситуацію“. Тобто, якщо ззовні постійно піднімати температуру в середині будь-якої системи, то, згідно термодинамічних процесів, розігріта і доведена до кипіння система або вибухає, якщо вона герметично замкнена, або вона “перевертається” і в цій системі починається кипіння – революція…
Але! Ініціатори утворення ”революційної ситуації“, шляхом провокації хаосу, не врахували надзвичайно важливої деталі, яка супроводжує всі термодинамічні процеси. Без винятку. В точці кипіння спочатку утворюються своєрідні «комірки Бернара». Тобто, однорідна система спочатку розпадається на блоки. А вже потім система «перевертається» і починається кипіння…
Розмірковуючи над сценарієм штучного хаосу, в затишних кабінетах не врахували ще один надзвичайно важливий «епізод» – на початок 2025 року українське суспільство було достатньо “розігріте” кровопролитною війною і внутрішнім інформаційним хаосом. Психологічно загартоване зимовими блекаутами, які виникали після російських ударів по енергетичній системі України…
28.02.25. Огидна сцена в овальному кабінеті Білого Дому підняла температуру в українському суспільстві до точки психологічного кипіння. В результаті відбувся остаточний поділ суспільства на своєрідні «комірки Бернара». На блоки, стійкі до зовнішнього впливу. Стійкі патерни поведінки, які виникають в кризових ситуаціях… Утворилась нова конфігурація українського суспільства. В новій конфігурації з’явились нові траєкторії для розвитку…
Це твердження можна перевірити різними опитуваннями і соціальними дослідженнями рейтингів української влади впродовж 2025 року. Всі соціальні дослідження показали утворення стійкого провладного блоку, який займає щонайменше половину структури українського суспільства. Блоку, стійкого до впливу хаосу інформаційних потоків…
Отже, поняття хаосу не властиве об’єктивній реальності, яка розвивається за власними законами. За сценарієм, який неможливо змінити штучною ”революційною ситуацією“. Зовнішній вплив на систему може викликати протилежну реакцію. Це стосується не тільки війни в Україні, але й війни в Ірані. Бо кожна війна – це зовнішній вплив і штучно створений хаос, який не властивий об’єктивній реальності…
Об’єктивній реальності не властиві також штучні утворення, як імперії… Але про це ми поговоримо в наступному пості.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma