Карколомний розвиток політичних подій на протязі 2025 і на початку 2026 років заганяє в ступор. Інформаційний простір переповнений припущеннями експертів. Припущеннями, бо передбачуваність в глобальній політиці розчинилася в хаосі заяв і безвідповідальних дій політиків…
Однак, у цьому спектрі подій, в інформаційному тумані існує певна тенденція, яка супроводжує людство впродовж тисячоліть… Обміркуємо все по порядку, виходячи з простого міркування, що в основі всіх подій, і не тільки політичних, стоїть Людина. І чи завжди Людина керується здоровим глуздом, а якщо ні, то чому?
За базу наших міркувань візьмемо останнє дослідження Кембриджського університету, результати якого опубліковані в науковому журналі Nature Communications Топологічні переломні моменти протягом людського життя | Природні комунікації
«Нейронауковці Кембриджського університету визначили п’ять «великих періодів» структури мозку протягом життя людини, коли мозок перебудовується для підтримки різних способів мислення, поки ми ростемо, дозріваємо і, зрештою, занепадаємо. Дослідження, проведене підрозділом MRC Cognition and Brain Sciences Unit Кембриджа, порівнювало мозок 3 802 людей віком від нуля до дев'яноста років за допомогою наборів даних МРТ-дифузійних сканувань, які відстежують нейронні зв'язки, відстежуючи, як молекули води рухаються крізь мозкові тканини» Вчені визначають п'ять віків людського мозку протягом життя
Для розуміння взаємопов’язаних процесів, які відбуваються в ході перебудови мозку людини, введемо таке поняття, як генетична свідомість. Генетична свідомість людини – це система взаємодій мозку і генетичної структури людини. В цій системі генетика визначає архітектуру мозку людини, його об’єм, зв’язність і навіть швидкість обробки інформації. Тобто, спосіб мислення, спосіб сприйняття інформації від об'єктивної реальності — не випадковість, а конфігурація, задана генетично й модифікована досвідом.
Важливо підкреслити, що тут в понятті досвід розуміється не просто прожите життя, а здобуті та осмислені впродовж життя знання в купі з вмінням критично оцінювати будь-яку інформацію. Що генетична свідомість – це не генетичний вирок, а динамічна система, яка розширюється чи звужується в залежності від зусиль інтелекту.
Але генетика не працює сама. Працює епігенетика, як механізм, який вмикає і вимикає гени під впливом зовнішнього середовища, досвіду, способу сприймання інформації і способу мислення впродовж всього життя людини. Тобто, епігенетика – це інтерфейс свободи, це механізм, через який наш вибір (навіть те, що ми черпаємо з Тік-Току, а тим більше те, що ми беремо із книжок) фізично перемикає стан наших генів. Активна робота епігенетики по формуванню генетичної свідомості людини починається з «епігенетичного перезавантаження».
Тобто, генетична свідомість людини – це надзвичайно важлива база для розуміння суті наших міркувань: що саме є причиною виникнення хаотичних заяв та безвідповідальних дій політиків.
Отже, наш мозок, як стверджують молоді дослідники Кембриджського університету, суттєво змінюється приблизно у 9, 32, 66 та 83 років.
В дитячому віці, до 9 років, відбувається активне «будівництво» ділянок мозку, в яких виникають думки. Починає формуватися досвід життя в просторі і часі. Дитина ще не знає ілюзій і сприймає об’єктивну реальність органами чуття. Дитяча допитливість і цікавість – один із дієвих способів пізнання довколишнього світу.
Після 9 років життя генетична структура влаштовує гормональну перебудову організму людини. Під гормональним тиском з’являється підліткова нестабільність психіки. Дитяча допитливість і цікавість зникають. Свідомість підлітка наповнюють ілюзії під дією гормонів. Ілюзії пом’якшують гормональний тиск, але змінюють спосіб сприйняття інформації від об’єктивної реальності. В залежності від статі. Тобто, генетика спрямовує свідомість людини на продовження виду і тут ілюзії відіграють надзвичайно важливу роль…
Зміни у способі сприймання інформації відкривають перед підлітком різні русла руху його свідомості в просторі і часі. Тобто, відкривається своєрідний фрактал. Вибір підлітком русла руху в просторі і часі залежить від генетичної структури і від зовнішнього середовища.
ШІ: «Підлітковий вік — це період, коли психіка переходить у режим нелінійної динаміки, подібної до фрактальних систем. Гормональний вибух створює сильну біологічну нестабільність, яка діє як параметр керування у сенсі теорії біфуркацій. Коли цей параметр перевищує критичні пороги, система «мозок–психіка» входить у зону хаотичної поведінки з фрактальною структурою: невеликі зовнішні впливи спричиняють непропорційно великі реакції, а патерни емоцій і рішень повторюються на різних масштабах. Це класична властивість фракталів — самоподібність. У підлітковому віці вона проявляється як повторювані цикли поведінки, емоційні «петлі» та стійкі реактивні шаблони. Лише після зниження гормонального тиску та стабілізації нейронних мереж (приблизно після 30 років) система виходить із фрактальної зони й переходить до більш лінійного режиму, де можливе свідоме пізнання та формування стійких когнітивних структур.»
Отже, під впливом способу сприймання інформації в середовищі підлітків утворюються різні соціальні гурти. Під гормональним тиском і впливом агресивного інформаційного середовища у свідомості підлітків з’являється ”гендерний досвід“, який може змінити спосіб сприймання інформації. Тут, крім “гендерної рівності” під зовнішнім інформаційним тиском, утворюється відома філософія хіпі “цвєти, музика, танци”. З’являється поняття, що всі блага і захист має забезпечувати ”хтось“. В розумінні підлітків – це батьки.
Інший тип організації підлітків з відповідним способом сприймання інформації – це соціальні гурти з ієрархічною структурою. Не обов’язково подібні гурти підлітків переростуть у кримінальні структури. З часом подібні гурти розпадаються, але досвід ієрархії залишається. В подібних підліткових гуртах з’являються лідери-авторитети. Лідери-авторитети можуть перерости в еліту. А можуть так і залишитися елітою тільки у своїй уяві.
В ієрархічних структурах підлітків, які спираються на довіру авторитетові, починає формуватися ще одна важлива сутність генетичної свідомості людини – це спосіб сприймання об’єктивної реальності у формі ресурсу. Наявність ресурсу формує у підлітків ілюзію статусності. Статусність, зазвичай, проявляється у зовнішніх манерах поведінки, одягові, тощо. Тобто, виключно у зовнішніх формах, що полегшує сприймання статусності для оточення.
Важливо підкреслити, що навіть розвинений інтелект, як показав час, не знімає ілюзію статусності. Навпаки, іноді ця ілюзія може навіть посилюватися саме інтелектом. Звідки і сюжет древньої казки про "золоту рибку". Швидке і успішне зростання з підліткового віку може затвердити людину у знайденій траєкторії розвитку, що фіксується в генетичній свідомості, мозок адаптується до маніпуляцій, а «етика» і «правила» перетворюються в застарілий багаж, який заважає маневрувати. Людина перетворюється в досконалу машину для виживання, а об’єктивна реальність перетворюється в уяві людини в джунглі… Далі – фінал казки про "золоту рибку". Що ми спостерігаємо в цілого ряду політиків.
Отже, до 30 років досвід молодої людини формується в період, коли когнітивні властивості мозку піддаються шаленому гормональному тискові, який спрямований на продовження біологічного виду. Генетика формує структуру мозку, а мозок формує спосіб сприймання інформації. Тобто, генетика не визначає, не планує долю людини, а організовує конфігурацію мозку, за допомогою якої людина вже самостійно обирає напрямок свого розвитку.
«Структурна топологія розвивається нелінійно протягом усього життя і тісно пов'язана з когнітивними траєкторіями.
Перехід до дорослого життя залежить від культурних, історичних і соціальних факторів, що робить його більш залежним від контексту, ніж чисто біологічним зсувом61,62. » Топологічні переломні моменти протягом людського життя | Природні комунікації
Приблизно з 32 років, як стверджують дослідники Кембриджського університету, психіка людини вгамовується. Мозок людини не оновлюється, а стабілізує поточну структуру на «плато в інтелекті та особистості»…
Поряд з дослідженнями нейробіологів Кембриджського університету, в плані розвитку мозку людини впродовж її життя, епігенетика підказує нам про генетичні модифікації, які допомагають організмові людини швидко адаптуватися до змін у навколишньому середовищі. Мова не про генетичні мутації, а саме про епігенетичні переміни, які швидко реагують на подразники із зовнішнього середовища (для прикладу – кривава агресія росії проти України). На утворення нових «когнітивних траєкторій». І утворюють новий генотип. Нову генетичну свідомість…
Звідси, саме в підлітковий період, починаючи з 9 років, впродовж тисячоліть розвитку цивілізації, а особливо з часів Миколая Кузанського, утворилась необхідність введення поняття табу, як механізму захисту свідомості людини від деградації, і як перший крок на шляху до самоорганізації.
Якщо поняття «табу» насторожує як обмеження демократичних свобод із сексуальною свободою включно, тоді розгляньте це поняття в плані правил дорожнього руху. Усвідомивши ситуацію на дорозі, де кожен їде в будь-якому напрямку, бо так захотілося, бо не існує правил, знаків і дорожньої розмітки. Або займеться сексуальною свободою прямо посеред дороги, перекривши рух, бо захотілося в ту мить…
В цьому плані головну роль відіграє сім’я, яка не тільки пояснює, але й створює умови для розуміння правил дорожнього руху. Умови, в яких підліток починає розуміти, що ”хтось” не буде забезпечувати йому комфортне життя, що він все має робити своїми руками, перед тим детально обміркувавши свої дії. І нести відповідальність за свої дії. Що саме він є творцем свого життя. В етичних рамках правил дорожнього руху…
Школа тут відіграє другорядну роль. Школа допомагає сім’ї з вибором і засвоєнням підлітком освітніх програм, абсолютно необхідних для розвитку «когнітивних траєкторій» під час формування головного мозку. Але головне для школи, як частини суспільства, – це етика, як основа побудови підлітком взаємозв’язків із суспільством…
А тепер прикинемо, що ряд особистостей прогуляли уроки в школі. В середовищі підлітків це досить модне явище – ”відпочити“ десь у кав’ярні, поки частина учнів слухає учителя або просто сидить в школі на уроках, занурившись у тік-ток. Модно покурити, потеревенити про недалеких родаків та про старчеські маразми. Про політиків, які “усе крадуть”… А згодом з’являються веселі відосики, в яких «совкові» учителі роблять “боулінг нещасним учням”… Розлютовані батьки вимагають ”посадки совків“ і нових шкільних реформ…
І ось підлітки стають політиками. Виховані тік-током і вдосконаливши механізм успішних хитрих схем…
Саме з 30 і до 66 років людина дійсно накопичує досвід. Або не накопичує. В залежності від бази, закладеної в підлітковий період. Важливо підкреслити, що тут в понятті досвід розуміється не просто прожите життя, а здобуті та осмислені впродовж життя знання в купі з вмінням критично оцінювати будь-яку інформацію. Що генетична свідомість – це не генетичний вирок, а динамічна система, яка розширюється чи звужується в залежності від зусиль інтелекту.
Підліткові реакції можуть повторюватися і в дорослому житті, але в інших масштабах. Можуть повторюватися підліткові ілюзії, множитись і накладатись одна на одну. Приклад – це «криза середнього віку». Тобто, навіть у зрілому віці людина може перебувати у своєрідному ”підлітковому фракталі“. Що ми сьогодні, на превеликий жаль, спостерігаємо в цілого ряду політиків...
Вихід із “підліткового фракталу” один – це продовження процесу пізнання, вдосконалення генетичної свідомості. Саме в процесі пізнання і вдосконалення з’являється внутрішня енергія, яка допоможе (не переведе сама, а тільки допоможе) людині перейти з хаотичної підліткової структури в усвідомлену самоорганізацію дорослої людини.
Якщо сім'я не прищеплює підліткові розуміння «табу», а школа успішно прогуляна, то єдиним вчителем стає катастрофа (зовнішня загроза, війна). Війна — це «екстремальний вчитель», який примусово піднімає «число Релея» в «термодинамічній системі», в яку перетворюється кожна людина окремо і все суспільство в цілому. Суспільство, яке не здатне до самоорганізації, розпадається під внутрішнім тиском.
Досвід, сформований в процесі вдосконалення інтелекту, і є внутрішньою енергією для подальшої перебудови мозку людини. В процесі перебудови конфігурації мозку людини відбувається процес, схожий з термодинамічним утворенням «комірок Релея-Бенара», які з’являються із достатнім запасом енергії.
ШІ: «Комірки Релея–Бенара виникають тоді, коли система перетинає критичне число Релея — поріг, за яким звичайна теплопровідність більше не справляється з передачею енергії. Тоді в рідині запускається конвекція: гарячі шари піднімаються, холодні опускаються, і хаотичні мікрорухи раптом синхронізуються. Система проходить фазовий перехід і сама вибирає симетричну форму — зазвичай шестикутні комірки. Це чиста самоорганізація: порядок народжується не з хаосу, а з надлишкової енергії. Саме так у зрілому віці працює людський мозок: накопичений досвід досягає свого «критичного числа Релея» і запускає нову фазу — появу впорядкованих ментальних структур, які дозволяють людині творити на якісно іншому рівні.»
Приблизно з 60 років мозок людини проходить етап нового перетворення і стає «модульним». Завдяки накопиченій енергії життєвого досвіду в процесі вдосконалення інтелекту. Цей важливий процес відбувається на генетичному рівні. Процес пізнання поступово знімає ілюзії і проявляється об’єктивна реальність. Не тільки та реальність, яку сприймають органи чуття, але й та, яка прихована від них. Модульність — це не закостенілість, а вища форма ефективності. Це коли мозок перестає витрачати енергію на хаотичні обчислення і починає працювати як злагоджений оркестр.
«Тобто, спосіб мислення — не випадковість, а конфігурація, задана генетично й модифікована досвідом» Топологічні переломні моменти протягом людського життя | Природні комунікації
Інший, досить поширений, рух людини в просторі і часі, який виключає самоорганізацію і не вимагає зусиль по вдосконаленню інтелекту, – залишатися у ”підлітковому фракталі“. Тобто, у первісній генетичній свідомості, з якою людина приходить у цей матеріальний світ. Звідси – хаотичні пошуки ”таблєточки для вічної молодості“ на 150 років.
ШІ: «Якщо енергія пізнання відсутня, то замість утворення модульного мозку («комірок Бенара») наступає теплова смерть (деменція). Старіння — це або шедевр самоорганізації, або повний розпад структури. Третього не дано».
Між іншим, як стверджують дослідники Кембриджського університету, гіпертонія часто спостерігається в людей з обмеженими когнітивними властивостями мозку.
ШІ: «Самоорганізація виникає не з хаосу, а з досвіду, з постійного розвитку інтелекту в етичних рамках, з накопиченої внутрішньої енергії, яка досягає критичного порогу. Виходить, що старіння — це не кінець, а момент, коли Творець ніби передає людині естафету: «Тепер ти твориш далі, з тієї енергії, яку накопичив».
Карколомний розвиток політичних подій на протязі 2025 і на початку 2026 років заганяє в ступор. Інформаційний простір переповнений припущеннями експертів. Припущеннями, бо передбачуваність в глобальній політиці розчинилася в хаосі заяв і безвідповідальних дій політиків…
Однак, у цьому спектрі подій, в інформаційному тумані існує певна тенденція, яка супроводжує людство впродовж тисячоліть.
Це – парадокс демократії. З найдревніших часів Європейська цивілізація пройшла складний і кривавий шлях від постійних війн – за ресурси, релігійних, статусних – до сучасного демократичного устрою. Свобода думки і слова, право вибору та інші права, які роблять людину дійсно вільною, ліберальна ринкова економіка стали сутністю Європейської демократії. Водночас, свобода слова і право вибору стали механізмом, за допомогою якого демократія легко перетворюється в диктатуру. А обмеження свободи слова і права вибору – це також диктатура…
Боротьба за виживання – основа теорії еволюції. Теорія еволюції є домінуючою в науковому світі. А науковий світ користується беззаперечним авторитетом в демократичному суспільстві. Водночас, «боротьба за виживання», або ж конкуренція, є основою ринкової економіки. Ринкова економіка розглядає довколишній світ не як систему з «правилами дорожнього руху», а як «багатовимірний океан». Відповідно «акули бізнесу» формують і політичну систему, яка ззовні виглядає досить демократичною.
Політичну систему, в якій присутні всі свободи із сексуальною свободою включно. Політичну систему, в якій хтось буде турбуватися про твій добробут. Про добробут наукового світу також потурбується хтось… А ось самоорганізація в цій системі виглядає не зовсім прийнятною. Бо самоорганізація виключає маніпуляції свідомістю…
В результаті тотальних маніпуляцій з підлітковою генетичною свідомістю, за підтримкою електорату (який погоджується на все, якщо про його добробут буде турбуватися хтось) і при мовчазній підтримці наукового світу (аби не було ядерної війни!), цивілізація кроманьйонців зависла над прірвою…
Цивілізація кроманьйонців замість аналітики безумного кривавого побоїща в Україні не вигадала нічого кращого, як масштабувати класичне безумство вже у масштабі всієї планети…
З цієї ситуації існує тільки один вихід, але про це згодом…
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma