…Будь-яку річ, погодьмося, треба правильно називати, якщо бажаєш їй успіху, чи пак прагнеш популярности. Так само це стосується книжок.
З іншого боку, тематика дослідження Олени Паренюк і Катерини Шаванової "Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі" (К.: Віхола), здається, сама по собі залишається популярною, тож "Страх і огида в Лас-Вегасі" Гантера Томпсона, хоч і проситься до порівняння, утім, нехай трохи відпочине. І справді – хоч наука про радіяцію об’єднує фізику, хемію, математику, біологію та сільське господарство, медицину й національну безпеку, але в Україні вона асоціюється лише з аварією на ЧАЕС.
Щоразу в квітні, коли сталося це лихо, суспільство згадує про подію, а далі увагу привертає хіба щось екстраординарне. Або фейки чи міти, пов'язані з аварією, які надзвичайно живучі цілорічно. Проте Чорнобиль – не декорації до комп’ютерної гри, а звична реальність, у якій ми живемо щодня. З наслідками аварії, що сталася понад 30 років тому, й атомними електростанціями, що живлять наші домівки. Тож у цій книжці ми не знайдемо звичного аналізу подій, що сталися 26 квітня 1986 року, чи історій ліквідаторів, але дізнаємося про основи радіяційної науки, познайомимося з людьми, які її творять, і зрозуміємо, що відбувається в Чорнобилі та яким може бути майбутнє радіяційної і ядерної безпеки у світі після завершення війни в Україні. Хіба що недалека історія, саме перед початком війни, продовжує відлік трагічних днів Чорнобиля. Наприклад, інтерв’ю на "Суспільному", з якого починається книжка.
"Тема важлива, герой розумний та в’їдливий, журналісти професійно ставлять актуальні на той час незручні запитання: "Що в Україні з радіаційною безпекою? Яке майбутнє туризму в зоні відчуження? Як ставитися до нещодавніх навчань Нацгвардії у Прип'яті?" Інтерв'ю завершилося фразою "От побачите, вони зайдуть через Зону". Так воно й сталося, адже назавтра, як згадують авторки, всі розпрощалися не до наступного разу, коли б мали зустрітися, а на значно довше. Але прогнози справдилися.
"Війна йшла на Київ через Чорнобиль. Зони відчуження України та Білорусі мали дуже умовне маркування кордону, адже разом це був найбільший у Європі біосферний заповідник, де, за планом, могли вільно переміщатися тварини. І саме через цю тиху територію до нас зайшли орди росіян, які планували взяти Київ за три дні". Подальші долі учасників цієї історії назагал відомі – вони мало чим відрізняються від решти інших українських доль.
"Люди Чорнобиля - як зріз суспільства України: на передовій, на окупованих територіях, волонтерять, в еміграції, у полоні... А дехто вже поліг за нас із вами". Але життя триває, і питань на тему Чорнобиля не меншає. Чи безпечний до вживання чорнобильський сніг та чи варто смакувати картоплею із зони відчуження? Що відбувається на АЕС і чому алкоголь не рятує від радіяції? У чому різниця між радіобіологією та радіоекологією, випроміненням й опроміненням і чому не варто панікувати, якщо зупинився енергоблок якоїсь АЕС? Про все це, а також про окупацію Чорнобиля та ситуацію на Запорізькій АЕС, тактичну ядерну зброю та Фукусіму розповідають авторки цієї незвичайної книжки.
Ілюстрація: фрагмент афіші к/ф «Страх і огида в Лас-Вегасі»
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma