Останнім часом в РФ тема України стала дуже популярною: майже кожного дня щось про нас. Все сказане зводиться до декількох простих тез:
- Україна знаходиться «під зовнішнім керуванням», через це говорити з нею немає сенсу. Водночас під «зовнішнє керування» її нібито віддала влада, що знаходиться під впливом «нацистських і націоналістичних елементів», а народ України є «братнім».
- В України немає історії Української нації. Останньої взагалі не існує, а росіяни та українці начебто "один народ". Україна є результатом розпаду СРСР, а тому є "штучною державою".
- Україну потрібно повернути силою, шляхом просування силоміць «русского миру».
Ці тези відрізняються у залежності від того, хто і на яку аудиторію їх озвучує. Адресатів всього чотири – це США, ЄС, Україна та власне внутрішньо російська аудиторія. Сигнали чітко зрежисовані в залежності від адресата і це свідчення підготовки до реалізації нової стратегії щодо України. Її важливим елементом є паспортизація українців та білорусів на "основі самоідентифікації", тобто без будь-яких додаткових умов, як пропонується у проекті закону, внесеного на початку червня до Держдуми РФ.
З точки зору Кремля попередня стратегія гібридного тиску і окупація Донбасу та Криму працює незадовільно. Слова Байдена про корупцію, а не окупований Донбас як головну перепону на шляху членства до НАТО, викликали істерику у Москві. Незважаючи на зустріч Байдена з Путіним недовіра нікуди не поділася. Реінкарнація «імперії» на принципах «слов’янського братерства» та «православ’я» добре відповідала б імперським скрепам, що насаджуються в РФ. Формою просування та насадження ідеї «єдиної та неподільної» буде «русский мир» з масштабною, прихованою паспортизацією. У Москві думають, що це зможе стабілізувати і саму Росію, адже одним закручуванням гайок не обійтися – потрібен зовнішній ворог та головне нова об’єднуюча ідея – «нове слов’янське православне братерство».Кремль одночасно прагнутиме зруйнувати або щонайменше послабити солідарність США та ЄС через тему України, пропонуючи Євросоюзу нове партнерство.
У протистоянні Захід-РФ остання на перспективу не має жодних шансів, а гра на проблемах і дефіциті солідарності здається РФ привабливою і перспективною.Вдавати, що зміцнення частоти та інтенсивності російської риторики щодо нас не є чимось особливим, суперечить не тільки реальності, а й здоровому глузду. В Росії теж читають наші опитування і бачать, що розуміння сутності сучасного російського режиму повільно і поступово, але зростає у всіх регіонах України. Це означає, що проекти «Новоросія» та «русский мир» мають обмежений термін використання. Їх необхідно актуалізовувати зараз, адже потім буде вже пізно. Невипадково, що Путін все частіше говорить і публікує свої статті щодо «одного народу та однієї історії» саме зараз.
Стратегія протидії «русскому миру» має бути спільною стратегією України та Заходу. Це і є сьогодні ключовим викликом для української зовнішньої політики.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma