Коли гідний бойовий офіцер на посаді командира бригади закінчує життя самогубством, то здоровий глузд підказує, що потрібно також всебічно та ретельно вивчити психотип поведінки його старших командирів (начальників) — перш за все командира корпусу, начальника штабу та їх ставлення до інших підлеглих командирів. Мета проста — щоб трагедія не повторилася знову і з іншими.
Дослідити «токсичність» атмосфери та клімату, у якому служив цей офіцер, проаналізувати адекватність рішень старших начальників щодо нього і військової частини, якою він командував, рівень довіри і поваги до комкора персонально і командування корпусу загалом з боку підлеглих командирів військових частин (як штатних, так і приданих). Це насправді не складно. Було би бажання і воля зверху.
Дослідити — це виявити фактори, щоб вийти на причини самогубства: чи був з боку командування корпусу моральний тиск на цього офіцера, чи мало місце привселюдне його приниження на брифінгах і нарадах, чи погрожували йому, чи були безпідставні звинувачення у чомусь, чи мав він систематичні стягнення і за що, чи були неадекватні накази щодо спроможностей бригади без належного її забезпечення ресурсами і багато чого іншого, що з великою ймовірністю могло призвести до трагедії.
Чи досліджують це в #ЗСУ зараз? З великою ймовірністю скажу, що ні!
По-перше, немає кому (бо некомпетентні це роблять виключно «згідно–відповідно» і виключно так, «щоб не «ви@....и» і т.ін.).
По-друге, культура всеохоплюючої брехні та мімікрії на оперативному і стратегічному рівні спрямована на приховання фактів (начебто війна все спише), відбілювання зазвичай штучно надутого як мильна бульбашка іміджу вищих посадових осіб (ГК, командувача виду, ОК, комкора ….).
Коли армія вибудована на культурі брехні, самоприниженні перед політичними свинями різних мастей, то чорне видають за біле і навпаки, а офіцерська корпорація стає гнилою масою.
Комбриг зробив свій вибір. На жаль…
А гнила маса смердить далі.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma