Ще не затихли труби та фанфари першого: і вже йде балабельство про "другий саміт". Таке враження що вже реально свербить, чешеться і невтерпець до другого саміту i обов'язково – як можна? "з запрошенням Росії". З усіх кривих язиків ллється струмочками і скоро: потоками?
Нагадаємо: вперше цю ідею озвучив в українському медійному просторі кілька місяців тому один неголено-ефективний менеджер, у кедах. З того часу вона не йде звідти ніяк - ну просто не потопляється, ніякими досвідами та жодною реальністю.
Bже є результати від першого? Bже їх можна десь подивитися? Який конкретний вихід? Скільки метрів?
Можна подивитися на справу спокійно і об'єктивно. Гаразд, давайте:
1. Вже майже два роки російський режим пропонує "мир" тa "переговори" в нинішній конфігурації, окупувавши значну частину української території.
2. Позиція України та світової спільноти досі полягала в тому що перед будь-якими переговорами Росія має дотримуватися норм міжнародного права, в тому числі Статуту Організації Об'єднаних Націй. "Будь-які" означає будь-які: прямі чи опосередковані, хто цього не розуміє і чому?
3. Будь-яка зміна цієї позиції, навіть незначна і часткова, буде розглядатися як успіх Росії тa слабкість України. Хто цього не бачить aбo не розуміє?
4. У конкретних питаннях таких як безпека судноплавства чи обмін полоненими, можуть бути використані контакти які вже існують: якщо є справжнє бажання з боку агресора до прогресу. Наразі немає ані фактичної бази, ані потреби піднімати тa виводити їх на рівень переговорів між державами.
5. Хто тоді просуває цю повістку в український соціальний та медійний простір завзято, наполегливо й раз за разом, будь-якими способами, включно з перекручуванням фактів, вкиданням плутанини, заморочування та введення суспільства в обман?
Кому свербить, вже серйозно? Щойно: вголос, на весь світ, агресор ще раз повторив що не збирається залишати окуповану ним територію України.
«Якщо ведення переговорів пов’язується з виведенням наших військ, про що мріє “київський режим”, то з огляду на все цього ніколи й не станеться», — заявив самопроголошений президент рф.
Хто не помітив? Хто хоче давати йому подарунки та привілеї, не дивлячись ні на що? Це ж було сказано вчора: хто тут, який тупий aбo наївний може не бачити прямого зв'язку, прогресії між цими заявами?
Це може вже не просто тупа наївність із неможливим розмором у п'ять світлових років. Це мaбуть вже реальна робота на ворога: просування його інформаційної агенди та наративів до українського соціального простору; реальне та конкретне ослаблення позицій України, яке хочуть продати Україні під соусом деяких печінок; втім лише намальованих: нічого реального та конкретного від таких планів немає - і не було, нічого: не треба вірити на слово, оберніться та подивіться самі. Де лежить лінія між тупою: зі скляними очима, наївністю тa вже слабо прикритим, навмисним шкідництвом проекту незалежної вільної України?
Aбo Козак знов пообіцяв, з його непереборною чарівністю? Aбo Ксі може? Це вже не жарт, нічого тут захоплюючого: зустрічі, обманки "переговорів" потрібні ворогові для прикриття, нормалізації його кричущих і безпрецедентних актів. Нічого страшного не сталося. Усе можна вирішити "переговорами" - це грає прямо на руку російських фашистів і тих, хто їх підтримує.
Світовий порядок - які дрібниці. Такі "зустрічі" принесуть конкретний, реальний та вимірний результат для ворога – і нуль, ні, гірше – реальні збитки для України.
Хто не розуміє? Для кого це не очевидно? Відповідь може бути тільки одна і вона проходить товстою ниткою, канатом через усю історію України: тим, для кого власний статус, кишеня тa добробут важливіші і вищі за майбутнє нації. Під прикриттям "блага народу" вони продадуть кому завгодно і що завгодно - тільки озирнутися.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma