"Ми народились тут, щоб пасти свині", - віршував у дев’яностих Володимир Цибулько, і це була констатація "отари", до якого українців нібито споконвіку прирікала історія. "У нас і свині солов’їні", - додавав поет, і це вже було "пропагандистське" виправдання такого "українського" існування.
У наш складний час дуже важливо не стати безсловесною жертвою пропаганди, правильно розставивши пріоритети і визначивши життєві цілі. Здається, книжка Ґюстава Лебона "Психологія натовпу" цілком до цього надається. Адже як було донедавна? Ну, майже, як у поезії Цибулька. Так само "Психологія натовпу" відомого французького психолога, соціолога, антрополога та історика - хоч і була опублікована ще 1895 року, але досі актуальна. Вона стала розділом соціальної психології, яка досліджує закономірності поведінки та діяльності людей у соціальних групах, і саме її автор уперше сформулював закони поведінки організованого натовпу. Іноді не дуже для того натовпу компліментарні.
"Мушу, однак, пояснити читачам, чому в моїх дослідженнях я доходжу іноді абсолютно інших висновків, аніж це можна було б очікувати на перший погляд; я вказую, наприклад, на вкрай низький розумовий рівень натовпу, включаючи сюди навіть зібрання обраних, і водночас я все-таки заявляю, що було б небезпечно торкнутися організації цих зібрань". Хай там як, але наразі мова йде про раптові соціальні зміни, спричинені діями великих груп людей. Автор намагався показати те спільне, що є між станом речей і закономірностями у психології мас. Релігія як спосіб впливу на народні маси, вплив пропаганди на настрої юрби, способи навіювання масам будь-яких, навіть згубних і руйнівних, ідей — це лише деякі з геніальних і водночас цинічних прозрінь Ґюстава Лебона. Він передбачив важливу роль натовпу в "наш час", а також охарактеризував методи впливу на нього.
Ґюстав Лебон. Психологія натовпу. – К.: Арій, 2024
Ілюстрація: Іван Івко
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma