19 грудня відзначається День святого Миколая. Тож вітаю всіх малюків і дорослих із цим чудовим святом! А чи знаєте ви, як пов'язаний цей образ із казковим Дідом Морозом?
Багатьом з дитинства знайомий новорічний Дід Мороз. Однак не всі знають, що для наших предків-слов'ян Дід Мороз був зовсім не добродушним, веселим старим, який приносить радість і подаруночки, а непоказним шкідливим дідуганом, який, трясучи довгою сивою бородою, бігав полями і стукотом викликав тріскучі морози. Від його удару по куту хати розколювалася колода! Згодом у тих же східних слов'ян він перетворився на богатиря-коваля, який сковує воду «залізними морозами». Існував навіть слов'янський ритуал «умиротворення» Діда Мороза. Напередодні Різдва старший у родині повинен був виглянути у вікно або за поріг і запропонувати: «Морозе, Морозе, ходи до нас куті їсти, а коли не йдеш, то не йди і на жито, пшеницю і всяку пашницю!».
Трансформування образу Діда Мороза, перетворення його на добродушного улюбленця дітвори, який приносить подарунки, відбулося під впливом західноєвропейських різдвяних звичаїв, згідно з якими Дід Мороз (Санта Клаус, Баббо Натале, Пер Ноель) саме такий, добросердий, який радує сюрпризами та подарунками.
До речі, в Західній Європі та США дітлахи чекають свого Діда Мороза не під Новий Рік, а раніше - на Різдво. А родом Санта Клаус, Сент Ніколас, тобто святий Миколай із Азії. Згідно з переказом у III-IV столітті н. е. у стародавньому місті Мири у Лікії (на південному узбережжі нинішньої Туреччини) жив єпископ на ймення Миколай. Він завжди допомагав біднякам, що мають дітей, роздавав їм їжу та одяг, за що його і назвали в народі святим. Після смерті єпископа легенда про нього обійшла багато країн. Святого Миколая, Сент Ніколаса, почали вважати заступником дітей і моряків. Згодом у Західній Європі склалася традиція саме від імені Миколая, в день його пам'яті 6 грудня (19 грудня за ст. ст.), дарувати подарунки дітям. З часом день вручення подарунків перенесли з 6 на 25 грудня, тобто на Різдво.
Особливої популярності культ святого Миколая набув у Нідерландах. Це і не дивно, адже Сінтер Клаас, як його там звали, був покровителем не лише дітей, а й моряків, а Голландія була морською країною. У XVII столітті голландські колоністи заснували в Америці поселення Новий Амстердам (нині Нью-Йорк). З ними на північноамериканський континент потрапив і образ святого Миколая. А у 1823 році в одному з американських журналів анонімно було надруковано вірш «Візит святого Миколая» (сьогодні більш відомий як «Ніч перед Різдвом»), в якому розповідалося про такого собі персонажа, що дарує дітям подарунки – Санта Клауса.
Так святий Миколай перетворився на Санта Клауса, який живе за Полярним колом і пересувається на санях, які тягнуть летючі північні олені. А вже під впливом свого західного «колеги» і слов'янський Дід Мороз став добрим і лагідним.
В наш час в Україні все більше роздається думок, що новорічний Дід Мороз – це не український персонаж, а пережиток радянського минулого. Що він був вигаданий у сталінські часи в 1930-ті роки разом з ялинкою і Снігуркою, як атрибут новорічних радянських свят. І справді. Ініціатива належала Павлу Постишеву, кандидату в члени ЦК ВКП (б), який у свій час очолював організацію більшовиків України. Сталіну ініціатива Постишева сподобалася і він розпорядився запровадити її у маси з усією можливою широтою. З тих пір ялинка, Дід Мороз та Снігурка стали неодмінними атрибутами радянського Нового року, так само як і «Голубой огонёк» чи салат Олів’є.
Та чи варто «декомунізувати» новорічного Діда Мороза, відмовляючись від цього давнього міфологічного слов’янського персонажу? Чи не виплескуємо ми разом з водою дитину? Бо ж тоді треба відмовитися і від новорічної ялинки, яка також була уведена в традицію у ті ж 30-ті роки минулого століття і в основу якої, до речі, покладена зовсім не слов’янська, а германська міфологія. Та й Новий рік слов’яни відзначали не 1 січня, як германці, а 1 березня.
Хіба не можна поєднувати різні традиції й свята, як наприклад, католицьке й православне Різдво? Нехай 19 грудня до дітлахів приходить святий Миколай, а на Новий Рік Дід Мороз, тим паче, що в сучасному викладі прообразом обох є один і той же чоловік, єпископ Мирлікійський.
Малечі від цього буде лише більше радості, а дорослим – більше приводів проявити свої батьківську любов і турботу.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma