«Людина і є Табуля раса. Тому, що Явлене все одно, чи є проявлене або ні. Тому що проявлене – це лише проєкція, інтерпретація. А людина стає тим світлом, що створює та проецирує проявлений світ. Але щоб зачепити явлене, людина спочатку має стати Табуля раса, стати чистою дошкою. Шлях до цього у кожного свій» уривок зі старої книги.
Його аудиторія сиділа навколо під старим деревом на галявині. Він був майже в оточені слухачів його курсу "Світ і людина".
- Табуля раса або ще є спрощена назва «екран» - це і є тема нашої розмови сьогодні.
Бо саме це питання і є головною темою курсу. Хоча не тільки курсу. В сучасному світі персональна Табуля раса показує тебе та твою постать для суспільства, світу та наявним спільнотам.
- «Екран» не зображає повністю ідею. – продовжував він. «Екран» лише транслює думку, образ, символи, але не народжує проявності.
Ми живемо у світі, де мереживо проявностей народжує наш світ. Лише явище Табуля раса зможе показати, що кожна частина мережива - це лише стрічка, що висить у просторі явленого і тремтить від нескінченності його.
Процес створення Табуля раса індивідуальний і вимагає від людини свого особистого підходу, пошуку. Саме пошук є великим лабіринтом життя, але без нього сучасній людині не знайти місце у Великій мережі спільнот, що об'єднує наш світ, що прийшов на зміну державам, корпораціям.
Цей пошук стає сенсом нашого життя і є благом для спільноти людської.
Для однієї людини — це лише мить, для іншої шлях помилок і спроб. Є ті, хто так і не зможе побачити свою Табуля расу., але це також особистий шлях.
Яким би не був шлях людини — це шлях сутності у безмежному всесвіті, а він неоціненний для спільнот, людини, живого.
Колись екран був всього лише обладнанням, що показувала символи. Потім воно стало, як термін, аналітичним ядром, яке збирало необхідну інформацію, що накопичувала велика база електронних даних. Машини аналізували, пропонували гіпотези, видавали прогнози, але все це було лише потік інформації. Головне, що треба було — це збагнути цей потік. А для цього потрібна людина, що на мить стане єдиним зі всім світом і цією купою інформації, щоб створити справжню проекцію, а потім вже творити світ проявленого.
Колись у Києві Табуля раса була лише темою софістичної співбесіди групи інтелектуалів, але завдяки намаганням суспільствам того часу, що шукало нові форми організації людства, що тоді зародилося у цьому старому місці на берегах Дніпра.
Приклади проява Табуля раса вам всі відомі: Будда, Христос, Мухаммед та інші. Всі пропонували пошук Табуля раса, але помилка була в тому, що кожна людина не шукала це сама, їй потрібні були інструкції, які давали люди, що доторкнулися до явленого. Так народжувалися релігії.
Табуля раса — це ваш шлях до невідомого. Лише воля і пізнання себе і світу навколо відкриває для вас Табуля расу.
Як приклад пропоную вам уривок з української міфології, де з явленого народжуються проявності та новий світ:
«На початку була пітьма - вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки - морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око.
Звідки летіло воно? І - куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно?
Наймудріші волхви Оріани казали так: "Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності воно летіло і у Вічність".
А Заратустра потому вже додав: "Воно летіло з далеких Старих Світів, аби утворити Новий Світ".
Мабуть, так. ' Бо Око, пролетівши чорне безмежжя впродовж безконечної кількості часу і не знайшовши краю пітьмі, одного разу спинилося. І пустило Сльозу. Чисту-пречисту Росинку. З неї вродилося диво: Першоптах і Першобог - птиця Сокіл.
Його золотаве пір'я осяяло непроникну ніч.
Сокіл розправив крила і кружляв над Оком.
І пустив Сокіл золоту Сльозу-Росинку, що впала на Око. І вмить розрослося воно у великий острів серед мороку.
І пустив Сокіл срібну Сльозинку, і впала вона посередині острова, де утворилося озеро Живої Води.
І пустив Сокіл зелену Сльозу-Росинку, і від неї проросли дивовижні квіти й густі високі трави на острові й берегах озера.
Тоді Сокіл сів між квіти й став глибоку думу думати». (С. Плачинда «Словник давньоукраїнської міфології»)
Розповідаючи, він дивився на свою аудиторію. Саме зараз то саме явище «чистої дошки» народжувалося в учнях, що були навколо нього. Він сам був їх учнем. Бо саме концепція «учень-учень» народжувала нові світи, нове проявлене.
А завдяки цьому це нові кроки для Великої мережі спільнот, її перетворення.
21.06.2020 Алекс Беккер ©
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma