Час – дивна, навіть таємнича річ. Неможливо знати і передбачити, що буде далі, навіть завтра. Подумайте про це:
Не так давно, з точки зору історії, здавалося, що все втрачено: Європа була завойована, початкове вторгнення було відбито в битві за Британію, але ситуація виглядала майже безнадійною. Ворожі сили просувалися далі на схід, а допомоги не передбачалося. Америка займала вичікувальну позицію.
Ще шість-десять місяців - і Сталін залишився б без нафти, відкинутий за Урал у маріонеткову державу. З промисловою потужністю всієї Європи та Азії падіння останнього оплоту свободи в Європі здавалося неминучим.
І саме в цей момент, 7 грудня 1941 року, допомога прийшла з найнесподіванішого боку. Союзник Осі, Японія не могла більше чекати (диктатори не дуже довіряють один одному - чому? Може тому що вони знають себе) і розпочала руйнівну атаку на США. Це змінило ситуацію за одну годину і кардинально.
США вступили у Другу світову війну на боці союзників. Сталін отримав лінію порятунку. І за три роки все скінчилося. Хто міг це передбачити? За яким сценарієм?
Але це було звичайно давно, а ось дивіться, що ми не знали ще вчора.
Вчора ми, звичайно, вже знали, що якийсь Хло деякий час тому придбав собі певного Краснова. Краснов був занурений у певні педофайли вище ніздрів тa вух - і (майже напевно) аж до очей. Принаймні дві служби (вгадайте, які) мали ці файли і маніпулювали ним, тоді як всі інші (звичайно ж) знали, але робили вигляд що нічого не бачать. До речі, Рютте впорався з цим завданням на відмінно.
Це не було проблемою. Протягом цілого року Краснов, перебуваючи під певним впливом, робив все можливе, щоб змусити Україну піти на поступки, а потім капітулювати перед одним зі своїх господарів. Xло ставав все більш нахабним і вимагав все більше й більше. Попереду: найсуворіша зима. Де була надія? Чи була вона взагалі на горизонті?
І, як і минулого разу, це сталося звідкись, про що ніхто навіть не міг подумати — від самого Епштейна, а точніше: з його файлів.
Бачте, у своїй природній дурості Краснов пообіцяв оприлюднити їх усі. Нібито йому нема чого приховувати. Це сподобалося багатьом його прихильникам. А потім, на вершині тріумфу, Краснов, нудьгуючи і розчарований, заявив, що файлів не існує. Ось і все — фейкові новини та підробка.
Для Краснова це здавалося простим: але не для суспільства і навіть для деяких його прихильників. Скандал охопив хмарочоси тa небо. Чим більше Краснов намагався його приборкати, тим більше він поширювався — за найкращими традиціями. Краснов не мав іншого вибору як оприлюднити їх (у сильно скороченому вигляді i безпосередньо перед святковим сезоном), сподіваючись, що про це забудуть. Але не пощастило. Люди продовжують говорити, з'являються нові розкриття (останнє — пряме звинувачення самого Краснова в сексуальному злочині проти неповнолітньої). I, в той же час з іншого боку: вибори наближаються. Кожен день приносить їх, вгадайте що: ще нa один день ближче. А за лаштунками служби однієї країни тихо, але наполегливо накручують ще інші файли. Бачите так? Зрозумійте Краснова якщо не пожалкуйте: куди ж йому подітися?
Результат: Краснов відволікається на свою нову війнушку. Можливо, він хоча б іноді забуде про Україну. Xло втрачає одного з найближчих реальних союзників. А Китай сидить на паркані, розмірковуючи: добре, Сибір у будь-якому випадку в кишені. Як довго протримається це Xло? Але мати Україну на неправильній стороні може бути неприємністю. Чи варто воно того? Точно варто замислитись.
Ну скажіть хто, який Шекспір міг би написати такий сценарій?
Але не відволікатимемося. Головне тут, у цій містичній та зворушливій історії: треба -башити. Ще сильніше та серйозніше. Прямо зараз: поки розірвалися зв'язки та аятоли смикають телефони. Поки що зірвалися канали поставок та комунікацій. Поки що не розвіявся туман. Це як урожай, дорогоцінні дні та години:
-башити треба прямо тут, зараз: і по максимуму.
Колись якийсь автор чи філософ зверне увагу на таємничі дари Часу і буде здивований ними. Але робота ще не закінчена: треба довести її до кінця.
Tреба -башити.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma