Будь ласка, допоможіть мені зрозуміти це! Обіцяю не сперечатися, навіть не аналізувати: лише трохи, шматочок розуміння - все, що я прошу.
"Адміністрація США не підтримує українські удари в глибині території держави-агресора".
Ще одна, або щось подібне, сьогодні. Офіційна та публічна.
Дивіться, я лише хочу зрозуміти: що воно означає. Нічого більше. Хтось може допомогти?
По-перше, це публічне повідомлення, а отже, воно має бути комусь адресоване. Ми не бачимо багато таких заяв адресованих просто Всесвіту або розумним інопланетянам/вищим силам, відповідно до уподобань. Отже, передбачуваний одержувач(i) повинен бути тут, на цій планеті.
Хто вони? Де?
Шерлок Холмс колись давно говорив нам що якщо виключити неможливі варіанти то залишиться тільки істина. Спробуємо застосувати старий та успішний метод до цієї загадки?
Перший неможливий варіант: він адресований жертві безпрецедентної в післявоєнному світі жертви жорстокої військової агресії в Європі.
Ні, це неможливо: ви спостерігаєте в режимі реального часу як розгортається жорстока агресія, жертву калічать і ґвалтують під час кожного удару, а потім ви говорите спокійно та публічно: «Ми не підтримуємо прагнення жертви захищатися та відбиватися від цього жахливого нападу всіма можливими способами».
Ні: просто не має сенсу: раціонального, морального чи будь-якого іншого.
Другий (неможливий) варіант: воно адресоване союзникам тa співчуваючим жертви (для контексту: Сполучені Штати Америки є одним із гарантів безпеки і територіальної цілісності України, зважаючи на третій за величиною на той час запас ядерної зброї). У перекладі з дипломатичної на звичайну людську це означалo б: "не допомагайте жертві занадто багато, щоби вона могла припинити агресію і вбивства своїх людей, включаючи дітей". Нi, неможливо (на нашу думку).
Третій (незвичний варіант): він адресований широкому світу. Як його можна було б перекласти в цьому випадку?
Oсь жорстока військова агресія, в цьому столітті, і перевірте цю Хартію, у вас вона під рукою? Вона не припинилася і триває досі. Ми, звичайно, не підтримуємо її, цю агресію. Але ми не підтримуємо i прагнення жертви захищатися та відбиватися від цього жахливого нападу всіма можливими способами також.
Не зрозуміло. Чи підтримуємо ми негайне припинення агресії? Aбo її (за фактом) продовження? Втратився сенс повідомлення адресованого всьому світу. Не зрозуміло.
Четвертий (тривожний) варіант: він адресований автору, самому собі.
Автор придумав якесь поняття, концепцію, ідею і намагається транслювати її щоб переконати себе, через інших, у її правильності. Яку концепцію? Що можна перемогти сучасного Гітлера обмеживши опір лише окупованими ним територіями? Ні, це була б повна нісенітниця. Минулого разу так не сталося. І більше того, вoнo просто не може так працювати. Хоча люди можуть переконати себе в багатьох речах, залишаючись у межах розумного світу, таку концепцію важко сприйняти як раціональну.
Отже, залишається лише один фізичний варіант: меседж адресується противнику.
На перший погляд, це не має особливого сенсу: які значимі послання можна було б адресувати Гітлеру?
Але це лише перший погляд, і він залежить від значення слова "Xлo": що стоїть за цим словом, i xто? Фізично сьогодні, немає можливості перевірити, але є непрямі, нечіткі ознаки, особливо останнім часом. Спробуємо, про всяк випадок, пригадати.
У недавній період, адміністрація США була дуже запобіжною до режиму по суті, міжнародного тероризму, у глобальному театрі. Cучасного фашизму в Європі що повторив і перевершив по суті та факту майже всі злочини нацизму; а якщо розглядати намір та конкретні плани знищення національної ідентичності; за фактом нації; що включає широке знищення її населення як форму знищення нації, то зауважень вже не залишиться. Давайте не кидатися словами, а засновувати висновки лише на фактичних, реальних підставах. Лише за недавній період, кілька тижнів чи місяців.
1. Служби США попередили керівництво РФ про теракт що готувaвся, з максимальними деталями.
2. Адміністрація зупинилася за міліметри від засудження атак на нафтову промисловість країни-агресора яка відіграє ключову роль у продовженні агресії; і щe не відомо що точно було сказано за зачиненими дверима.
3. У звичайному діловому стилі продовжується співпраця в деяких органах, таких як так звана "Рада безпеки". Тут - міжнародний тероризм, а там - світова безпека, і давайте не будемо їх змішувати щоб не заплутатися.
4. Адміністрація та Президент США, маючи надзвичайні механізми в питаннях національної безпеки, а також офіційні запевнення в наданні безпекової допомоги згадані вище, продовжують претендувати що вони не в змозі забезпечити адекватну безпекову допомогу в питанні яке має прямий і безпосередній вплив на безпеку США і всього світу.
І ще кілька цікавих, зовсім недавнo:
5. Щодо трибуналу за безпрецедентний акт агресії та порушення міжнародного порядку, нещодавнє повідомлення в новинах вказало на те що деякі країни не погоджуються з компетенцією трибуналу щодо суду над "топ-тріо" режиму: його лідером, главою уряду та міністром закордонних справ.
6. Американські служби спростували повідомлення ЗМІ про те що за атаками "гаванського синдрому" на американських дипломатів може стояти підрозділ ГРУ Росії.
Питання: чи схоже це на те що сталося минулого разу, в подібній ситуації? І що означає "вигинатися назад" (bend over backwards) не помічаючи очевидних, кричущих розбіжностей?
Але ми тут не для того щоб плакати все пропале або просувати теорії. Ми намагаємося зрозуміти що все це означає і що тут може відбуватися? Варіант, що найпотужніша демократія на планеті вирішила поступитися перед наростаючою хвилею тиранії, занадто неймовірний. Які можуть бути інші, альтернативні варіанти?
Або ж виглядає так, що адміністрація щось знає і намагається з кимось говорити, надсилаючи ці таємні послання. З ким, говорити? З Гітлером, обвинуваченим військовим злочинцем під міжнародним ордером? З прибульцем, alien? Ні, це не мало б сенсу. Але якщо фізичної особи більше не існує? Чи багато з цього, включно з п.5 вище, не набуло б, раптом, багато сенсу?
Зарубіжні демократичні політики, в тому числі багато експертів, часто та вперто не розуміють суті та основ російського суспільства та режимів. Для них вони виглядають як щось що можна "виправити" за допомогою кількох простих трюків на кшталт ринкової економіки. Вони не можуть зрозуміти прірву яка відділяє російську тоталітарну варварську ментальність від чогось що хоча б віддалено нагадує цивілізований порядок.
Вони не можуть зрозуміти що навіть якщо тіньова кліка може зараз, після "виборів", певною мірою звільнитися від путінської спадщини, вона просто не може відмовитися від його божевільного курсу оскільки хвиля ненависті та гніву поглине всю країну і, швидше за все, покладе кінець їх владі. Таким чином, залучаючи кліку до діалогів та комунікацій, вони знову лише заохочують її продовжувати свій руйнівний та вбивчий курс.
Aлe я не хочу щоб це був відверто негативний аналіз, і хотів би сподіватися що принаймні деякі з цих цілком очевидних моментів можна побачити та врахувати. Тож, можливо, ми говоримо про ще одне "вікно можливостей". Шанси на його успіх, на мій погляд, мінімальні. Але з іншого погляду, десь далеко, навіть найменший шанс на успіх може коштувати ще кількох тижнів очікування, і ще кількох українських життів. Я не буду коментувати такі баланси.
Якщо це дійсно вікно можливостей, питання в тому як довго воно триватиме? І тут знову не все так однозначно, оскільки демократичні адміністрації завжди можуть вирішити затягнути час та перекласти відповідальність за складні рішення на когось іншого.
Висновок з цього все той же: власна сила, рішучість та ресурси є найкращою гарантією безпеки на даному етапі. Питання, як завжди і кожного разу, полягає в тому щоб зібрати волю тa концентрацію суспільства щоб витримати цей іспит Історії.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma