Чудовий політичний філос сучасності, видатний лідер Європи Фіцо (шкода забулося ім'я, але це деталі) вкотре висловився на тему "миру" (ТМ) з агресором і як Україна ніколи не поверне окуповані Крим і Донбас.
Для початку ми просто зафіксуємо ці пророцтва тут для потомства.
Але може, за словами Фіцо стоїть щось ще, більше? Ми помітили тут цікаві особливості? У глибоких роздумах абсолютно не пройшли так звані "нові суб'єкти" фашистьскої педерації: навіть не згадані. Це що? Фіцо публічно суперечить заявленій позиції "найсильнішої країни Європи"? Натякає що Україна зможе їх повернути - але не Крим тa Донбас? Як можна розуміти і, що більш важливо, розшифрувати такі цікаві замовчування та пробіли?
Тут може допомогти більш широкий погляд на ситуацію.
Наприклад, нещодавно в новинах пройшов так званий "Стамбульський план", який, мабуть, все ж таки виявився фальшивкою Кремля. Але цікаво ж що деякі моменти "плану" прямо перегукуються з уже фактичними заявами того ж Фіцо: наприклад, заморозити ситуацію та "референдум". Такі бувають збіги? Чи є більш просте пояснення: десь йде підкилимна робота з пошуку врегулювання війни-"конфлікту"?
Ще одна, ще більш загадкова подія, вже з іншого континенту: спочатку приховане, а потім вже відкрите наполягання адміністрації США на утриманні від ударів по об'єктах видобутку та переробки нафти держави-агресора. Що це означає? Пояснення "світовими цінами" на вже санкційні товари не витримують критики. Це вже виглядає як очевидна річ: ми щось знаємо, але не можемо вам сказати, тa й не дуже хочемо придумувати правдоподібну легенду для прикриття.
Що це за інформація, яке знання?
Але спочатку подивимося на події, на реальність, на те, що в ній відбувається: від кількох успішних атак за тиждень у березні ми перейшли до однієї за кілька тижнів. Чи задовольнили ми вимоги ключового союзника - aбo продовжували незалежну політику? Залежить від того з якого боку подивитися: нічого тут очевидного. За цей час, до речі, згідно з репортажами агресор здебільшого відновлював об'єкти по яких було завдано ударів. Ця дивна квантово-котяча ситуація в якій ми є, можемо тa показуємо (щось, кому?) і в той же час не дуже, i ніколи?: до кінця, до самого результату; воно мені щось вже нагадує, а вам?
Дивну війну 2015-2020 років, яка стала відкритою? Або всю історію української незалежності, 1992 - 2022 років?
Добре, відступ.
Отож: що поєднує ці події? Чи мали б вони хоч якийсь логічний сенс за сценарію: сильний тоталітарний диктатор нарощує агресивні дії в Європі в координації з іншими диктаторськими режимами? На мій погляд, вірогіднішим є інший сценарій: група, банда, кліка править під вивіскою Путіна і шукає шляхів з розв'язаної їм авантюри.
У цьому випадку пріоритети кліки досить прості: утримати владу в країні; уникнути відповідальності; шукати можливості для ослаблення та зняття санкцій. Як уже зазначалося, заморозити ситуацію під вивіскою "переговорів" було б ідеальним середовищем для зміни влади і продовження влади режиму. Входять Фіці.
- Розмови Фіц та інших рупорів отримують пряме, можливо, дослівне з'ясування.
- Захід, поки він зберігає надію на те що група може діяти раціонально (згадаймо слова Шольца, також нещодавно) може уникати дій які остаточно і безповоротно зруйнують таку можливість. Чи це тимчасова позиція, "вікно можливості"? або вже симптом нездатності до необхідних дій: ще не ясно.
- Також можна відмітити що окрім Путіна жоден представник вищого керівництва режиму не був оголошений в розшук.
Багато з подій сьогодні вкладаються в ці логічні рамки. Aлe вони ще залишають відкритими такі питання:
Якою буде позиція українського активного суспільства та влади щодо перемоги та незалежності України? Танцювати за лінійками планів і правил встановлених кимось, або створювати свої можливості та ресурси перемоги та незалежності? Чи вистачить волі, розуму та сили щоб нарешті, і вперше в історії довести розпочатий проект до завершення?
Чи визначиться Захід щодо стратегії перемоги України? Обмежене вікно можливостей: чи практика нерішучості та недостатньої дії, яка зрештою вирішить його долю?
Коли Раша починає починає натякати про "мир", через свої наймані роти це непоганий знак: це означає що вона не може просто взяти, нахабно та пограбно. Але це ще не перемога. Для перемоги потрібно не показувати а досягати. Не картинки потрібни для перемоги а результат: результати. Наступний період цей войни може визначити ії подальший напрям та фінал. Як ще ни разу в історії, цього не зроблят слова та картинки, будь-яка кількість слів.
Продовження слідує. Не лише на папері: а й в історії.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma