Як би так зараз стриматись і не перейти на мат, коментуючи рішення суду по справі Dmitry Marchenko, якому присудили арешт, або 76 млн грн застави.
Маленька деталь - коли слідак дбр, що веде справу, називає в робочому чаті телефона прямо в судовій залі тих хто прийшов на підтримку Марченко - військових та волонтерів - "ушльопками". Я навіть не запитую де була ця падаль в той час, як Марченко був в ДАПі чи кошмарив за гнилий тушняк, чи в розпал війни мотався і возив забезпечення прориваючись крізь сепарню.
Я познайомилась з Марченко влітку 2014 року, коли він ще був у званні майора, в Миколаєві. Він тоді щойно приїхав з АТО і в цю ж добу збирався туди повертатись. З тих пір було багато покидьків, що мріяли втопити його за те, що він перекрив їм можливість наживатись. А на яке гівно ізійшлися деякі святі люде, коли він отримав генеральське звання, божемій, можна було б тиждень опалювати цим заревом яке-небудь провінційне містечко.
Марченко не з тих людей, хто буде гортатись у картату ковдру як насіров і вдавати хворого і вигадувати собі неіснуючі діагнози. Він не ховатиметься в інституті серця в палаті разом з хворими дітьми як Крисін.
Ні, я не вірю в те, що ДБР і суд цікавить правосуддя. Це тупо помста.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma