Деякі діячі так званих «національно-демократичних» партійок та рушків наголошують на ролі споконвічного терпіли для українця. Це ті самі, які намагаються святкувати національні поразки; нажертися вареників на честь голодомору; показати опальних комуністичних лідерів «постраждалими за націоналізм».
Так, ми вийшли з совка, в нас глибоко засіли совкові принципи. Але – ми спроможні від них позбавитися. Для цього не можна заціклюватися на видатній світовій ролі українства, яке було споконвічною терпілою у кого лишень не назвеш. Це – той самий насаджений совками (а раніше – імперськими кацапами) комплекс власної неповноцінності, який було сильно помітно майже в усіх політичних діячів України демократично-національного спрямування кінця вісімдесятих, початку дев’яностих років минулого сторіччя.
Це обумовлено наступними факторами:
1. Посиленою кількасотрічною пропагандою, що втовкмачувала у незрілі голови думку про другорядність українців в «східноєвропейській слов’янській тріаді супербратських народів»;
2. Належність більшості з тих лідерів до комуністичної партії тим чи іншим боком;
3. Відчуття образи за похерені надії стати кимось значимим в ієрархії КПСС;
4. Відчуття образи на «старшого брата».
Саме завдяки тому і склався образ українця, як вічного скиглія, який ніколи не відмовиться від шматка ковбаси чи сала за будь-яку ціну; як того, кого не б’є безкарно хіба що лінивий; як терпіли, якого не те, що можна, але – треба пригнічувати та ображати, бити та знущатися.
Це – у лідерів. А що казати про «народні маси», які були виховані в тому ж дусі? Тим не менш, «національно-демократичні» істоти продовжували пропагувати національні поразки у всіляких війнах, жалкуючись на агресивність сусідів. Якщо послухати їх, то українці – найбільші терпіли у Всесвіті, нездатні врізати по пиці знахабнілому зайді, бо ж ми «лагідні, гостеприїмні, толерантні». Партійна приналежність до будь-яких «націонал-демократів» чітко визначалася плаксивим голосом; намаганням вставляти галичанські вислови де можна і де не можна; скиглінням на кшталт: «Ми такі тихі, а нас чомусь всі б’ють та принижують». І в жодної, ЖОДНОЇ з тих істот не промайнула думка, що окрім національних військових та політичних поразок у нас були й перемоги – як невеликі, так і величні. Що агресори вигрібали від наших предків по повній, і лише завдяки зраді правлячої верхівки ми отримували поразки. Військові та політичні.
Короче – істота з психологією терпіли-мученика не може бути націоналістом. Бо націоналіст не лише сам поважає свою націю, але й не дає нікому безкарно знущатися над нею. Як показує життя, ми ще не стали вповні нацією. Бо як пояснити те, що керманичем країни було обрано чужинця, що знущався як над нашою Батьківщиною, так і над її населенням? 73% голосувавших на виборах 2019 року – або безнадійні тупиздні, або відверті вороги. То про який націоналізм може йти мова?
Так, після тих виборів ми показали всьому світу, що ми – не нація. Ми – збіговисько терпіл, серед яких дивом трапляються адекватні люди. Я й раніше був певний, що більшість населення – це тупі вареникожери, яким «какаяразніца», під яким прапором жити. Але вибори 2019 року показали, що я помилявся. Не просто більшість, але переважна більшість показали себе інтернаціональним совковим бидлом. Сюди ж відносяться й ті, хто свідомо не пішов на вибори. І тут не проканає навіть відсутність графи «Не підтримую жодного з кандидатів». Можна було прийти, і зіпсувати бюлетень. Але, мабуть, просто впадло було йти на вибори, краще вдома жерти сало і чекати на обіцяну зарплатню в 4 000 баксів… «Какаяразніца»… Замість того, щоби заявити свою громадянську позицію повна байдужість. «Нація»…
Важко жити в країні, більшості населення якої не має значення, хто насипле їм жрачки в годівницю, аби спокійно жиріти та плодити своїх таких самих «какаяразніца» виблядків. Які самі не поворухнуться, щоби щось зробити для себе – вони краще здохнуть, чекаючи на халяву. То які «націоналісти» можуть вийти з просовкового стада перманентних терпіл? Проголосували в сподіванні на халявні плюшки – то й жеріть, не обляпайтесь.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma