THE SHOW MUST GO ON
Прес-марафон, що відбувався 10 жовтня, весь час провокував якісь непевні, але настирливі асоціації. Спливали сюжети, у яких головний герой потрапляє у карколомні ситуації: суперник, ворог (чи вороги) атакують з усіх боків, а він, тримаючись з останніх сил, має вистояти і, більш того, перемогти.
Передусім, пам’ять запопадливо нагадала класичний сюжет: гоголівський Хома Брут мав протриматись поспіль три ночі, промовляючи священні тексти, аби відбити напад нечистої сили .
Ні! Не ті часи. Не те світоглядне підґрунтя.
Потім згадалося оповідання Джека Лондона «Мексиканець»: герою треба вистояти на ринзі проти грінго, аби здобути гроші на гвинтівки для революціонерів.
Схоже, але надто просто. Та й герою оповідання треба було вистояти у вирішальному бою на ринзі не півдоби, а усього близько двох годин.
Досить близьким за драматичністю ситуації у суспільстві, напругою та тривалістю марафону (щоправда, танцювального, а не розмовного) видається фільм Сідні Поллака «Загнаних коней пристрілюють, чи не так ?»
Однак принципова відмінність сюжетів, як на мене, полягає в тому, що там учасники вимушено грали за чужими правилами, через що переможець не отримав нічого (а відтак фінал був песимістичний), тоді як у нашому випадку, правила дійства визначала команда майбутнього переможця, завдяки чому усе мало скінчитися добре. Що, власне, і мало місце.
А наостанку пригадалась чомусь пісня The Show Must Go On. Для тих, хто забув, що була така, або пам’ятає її текст лише англійською, наводжу переклад, запозичений у бездонній скарбниці Мережі.
пуста арена - для чого ми живем?
безлюдна сцена - скінчилась гра з вогнем
вперед й вперед...
Чи скаже хтось мені куди ми зараз йдем?
новий герой - новий безглуздий зміст
на сцені знову грає свою роль артист
так тримай!
чи хоче хтось іще дивитися онлайн?
шоу має йти!
шоу має йти! так!
серце сильно б'ється
та він все ще сміється
і посмішка ще на його вустах
що би не сталось - нехай горить вулкан
і нова біль - і знов у нас роман
вперед й вперед
чи попадемо знову ми в іще один капкан?
не раз я падав, як грати знаю я
вже скоро фініш, скоро мета моя
ранок вже палає
та темрява на сцені крізь неї рвуся я
шоу має йти
шоу має йти! Так
серце сильно б'ється
та він все ще сміється
і посмішка ще на його вустах
душа у барвах й дух - метелик, вільний вже
вчорашня казка для всіх нас знов навіки оживе
я вже літаю й бачу все
шоу має йти! так!
шоу має йти!
тоді я посміхнусь
й ніколи не вернусь
я в те шоу
на сцені знов відкрив любов
в собі знайшов я сили встати знов
в тому і...
шоу має йти!
Звісно, у тексті цієї пісні немає нічого про шляхи вирішення проблем, які стоять перед Україною. Але й під час «Марафону» конкретних відповідей на найболючіші питання сьогодення було не надто багато. Отже: «The Show Must Go On».