Enigma Enigma

Олег Бойко

2024-04-23 08:26:53 eye-2 3720   — comment 0

ТРАНСФОРМАЦІЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ ТЕХНІКИ ВІЙСЬКОВОГО ЛІДЕРСТВА «5W+H» У «БОЙОВЕ ІНФОРМУВАННЯ»

Доповідь на ІІ-й Міжнародній науково-практичній конференції «Практика стратегічних комунікацій в умовах війни», панель 2 «Лідерство і внутрішні комунікації як інструменти страткому» (Національна академія Служби безпеки України, 19 квітня 2024 р.)

КОНТЕКСТ

З початку широкомасштабки, тренуючи тисячі офіцерів і сержантів у підрозділах ТрО, корпусів резерву та стрілецьких, інструктори ГО «Український центр військового лідерства» (ГО «УЦВЛ») неодноразово стикалися з такими запитами: «Навчіть нас, як перетворити військову мову зі змісту бойових наказів та розпоряджень (БР) у людську, бо ми ж мобілізовані а не професійні військові».

ПРОБЛЕМА

Деякі командири (начальники) в нашій армії до цих пір воюють за принципом: «маєш великі втрати, як командир – значить добре воював», або «положиш десять, дадуть ще, а ти своїх розстрілюй, якщо вони не управляємі», тому що ніхто з них не несе жодної відповідальності за свої дії, рішення та їх наслідки. Ховають від відповідальності таких «полководців» на штабних посадах, відправляють на навчання в академії або без розголосу звільняють з посад (в розпорядження), як деяких генералів.

Нині ми чуємо кацапські вкиди з вуст деяких таких наших «полководців», починаючи з рівня командування бригади: «нафіга нам те НАТО», «чим менше солдат знає, тим краще буде для виконання БР»...

Суть проблеми може критися також у тотальному неcприйнятті старшими командирами (начальниками) принципів децентралізованого командування та філософії «Mission Command». Один з чинників цього несприйняття – це несформована культура професійного військового мислення та світогляду (mindset). У нашій воюючій армії, на жаль, поки що інша «філософія» (див. приклади вище).

Найбільша проблема – це ігнорування таких принципів «Mission Command», як «створити згуртовану команду на основі взаємної довіри» та «виявляти дисципліновану ініціативу». Клановість військового керівництва за принципом «свій – чужий» призводить до цілковитого ігнорування новопризначеними набутого попередниками досвіду. Однак «клан» – це не команда. Про цю волаючу проблему «корпоративної культури» нашої армії напишемо згодом.

Є також безліч запитань до системи військової освіти, особливо до науково-педагогічних працівників, як ключових її суб’єктів, яка не спроможна поки що підготувати офіцера чи сержанта, який «на ти» з принципами «Mission Command».

З іншого боку, будь-які напрацьовані сотнями років бойового досвіду принципи підготовки та ведення битв, боїв, операцій, особливо комунікаційної взаємодії з особовим складом, який бере в них участь, «удосконалюються» нашими «полководцями», як це не дивно, у більшості професійними військовими так, що іноді це стає схожим на кацапські «м’ясні» принципи.

Отже, одна з головних проблем: невігластво у розумінні і дотриманні принципів командування місією токсичними, безпринципними командирами-начальниками-пристосуванцями. Адже дотримання таких принципів – це явна загроза для їх «карколомної» кар’єри в армійських корпоративних «кланах».

Слайд №2

ДЛЯ РОЗДУМІВ

Одним з 9-ти взаємозалежних критеріїв психологічної бойової готовності (ПсхБГ), особового складу підрозділу виконувати бойові завдання, рівень якої перед тренінгами досліджували інструктори ГО «УЦВЛ» є «поінформованість».

«У початкових дослідженнях психологічна бойова готовність визначається в термінах взаємовідносин між людьми у підрозділі, відносин з командиром та інших поняттях згуртованості. Таке дослідження провів Стауффер (1949) з представниками американських наступальних сил в Нормандії в 1944р.

Перше таке дослідження було проведено в Ізраїльських збройних силах у 1949 р., коли вивчалося «задоволення життям» та «настрій військових» (Гуттман, 1949). А пізніше було проведено більше дослідження під назвою «Голанські висоти», під час якого використовувалася «Анкета бойової готовності і моралі» (CRMQ), яка містила такі пункти: довіра до командира, соратників та озброєння, взаємини із соратниками та командирами, бойова мотивація солдатів та оцінка виправданості війни (Езрані, 1981) …

Майже в той же час Гриффіт (1988) проводить дослідження згуртованості представників американської армії… Незалежно від зазначених досліджень та без ознайомлення з анкетами американської та ізраїльської армії, хорватські військові психологи у 1992 р. склали свою анкету, за допомогою якої почали дослідження ПБГ у хорватській армії» – Зоран Комар («Психологічна стійкість воїна», 2017, С.68–69).

Рис. 1. Елементи психологічної бойової готовності в ієрархії теорії потреб (З. Комар, 2017)

Експертне оцінювання розвитку тенденцій ПсхБГ підрозділу проводиться інструкторами ГО «УЦВЛ» в електронному форматі, зі зразком форми опитувальника та всіма її критеріями можна ознайомитися тут.

«Якщо методологія анкетування правильна (професійно складена анкета, правильне застосування та коректна обробка результатів), дуже швидко стане очевидною кореляція між результатами визначення стану ПсхБГ та успішністю підрозділу. На війні успішність підрозділу перевіряється на полі бою, у мирній ситуації за допомогою оцінок тренінгу, кількості дисциплінарних порушень, позаштатних ситуацій, лікарняних та інших другорядних показників» – Зоран Комар («Психологічна стійкість воїна», 2017, С. 74.).

До вашої уваги приклади уривків типових звітів з результатами експертного оцінювання результатів ПсхБГ особового складу підрозділу до виконання конкретних бойових завдань: 

Отже, коли взаємозалежні критерії ПсхБГ особового складу до виконання конкретних завдань будь-якого підрозділу за середнім значеннями показників (де 0 – найнижчий, а 5 – найвищий) після експертного оцінювання стають нижчими за 3.0, то під інтенсивним впливом фізичних, інформаційних, психофізіологічних та психологічних чинників бою (операції) вони ще більше «просідають» і, зазвичай, заявлена бойова місія не виконується, а будь-які поставлені в БР-ках завдання також закономірно будуть «провальними» з масовими втратами особового складу.

Для того, щоб перетворити зміст БР в «людську мову», командири, перш за все, мають визначити місію. Однак, у #ЗСУ «місія» як військовий термін не розуміється більшістю начальників і підміняється банальним вихолощеним «головним завданням». Однак за стандартизованою (сумісною) структурою бойових документів країн НАТО, основним з яких є наказ – OPERATION ORDER (ОPORD) – другим з п’яти його пунктів є саме «Mission».

Слайд №5

Заява про місію у бойовому наказі (розпорядженні) – це ясний і лаконічний виклад одним простим реченням того, що доручено виконати підрозділу і яким має бути кінцевий результат. Структура заяви про місію складається за технікою «5W+H» (2-101, 2-102).

Слайд №6

Для того, щоб перетворити зміст бойового наказу в «людську» мову, оперативно, лаконічно і доступно довести його до особового складу, досвідчені військові лідери використовують аналогічну комунікаційну техніку «5W+H», в якій всі пункти важливі для виконання місії і взаємопов’язані один з одним.

Слайд №7

Однак, військових лідерів вчать тому, що коли конкретне завдання неможливо виконати по тим, чи іншим причинам він все одно продовжує виконувати місію – тобто робить все можливе і неможливе, щоб досягнути очікуваного результату – мети, що визначена в бойовому наказі або БР. Тому у структурі «5W+H», пріоритетність для особового складу і його лідерів має відповідь на запитання «Чому? (Навіщо?)», а не «Що?», «Хто?» чи навіть «Як виконувати?»

2. Як визначити місію у типовому бойовому розпорядженні для піхотного підрозділу #ЗСУ?

Вправа на аналітичне і критичне мислення. На слайді ви бачите два типові бойових розпорядження.

Слайд №8

Завдання: визначте у якому документі сформульована місія, а в якому вона вихолощена та проігнорована, тим самим створено комунікаційний розрив довіри між особовим складом і командиром, який віддав таке БР.

Іншими словами, в якому БР солдати та молодші в ієрархії лідери чітко мають відповідь на запитання: «Чому?» («Навіщо?»), а в якому обмежені лише завданням, тобто відповіддю на «Що?» і «Хто?», але в ньому немає відповіді щодо мети – там не визначено жодного кінцевого результату його виконання.

Нагадаємо, що складова бойової місії – мета завжди домінує над другою її складовою – головним завданням. Перш за все, відповідь військового лідера особовому складу на запитання «Чому?» або «Навіщо?» – поміщає завдання в контекст бою (операції), описуючи причину його виконання. Мета місії, як розуміння кінцевого результату, сприяє прояву ініціативи лідерів та їх боєздатних команд в мінливих бойових умовах.

3. Як модель військового лідерства «Золоте коло» трансформує комунікаційну техніку «5W+H» у «Бойове інформування»?

Слайд №9

«Принципи золотого кола – це щось набагато більше, ніж ієрархія системи донесення інформації. Ці принципи глибоко вкорінені в еволюції людської поведінки. Сила ЧОМУ – це не чиясь думка, це – біологія. Якщо ви подивитесь на людський мозок у розрізі, то побачите, що рівні Золотого Кола чітко відповідають трьом основним рівням мозку.
Неокортекс – ділянка нашого мозку, яка у процесі еволюції з’явилась останньою, відповідає рівню ЩО. Неокортекс відповідає за раціональне та аналітичне мислення і мову. Два середні відділи охоплюють лімбічний мозок. Лімбічний мозок відповідає за всі наші почуття, зокрема за такі як довіра й вірність (лояльність). Він також відповідає за всю поведінку людини та наші рішення, однак жодним чином не пов’язаний з мовою.
Коли комунікація здійснюється ззовні всередину, коли ми спершу повідомляємо, ЩО робимо, люди можуть засвоїти великий обсяг складної інформації, такої як факти та технічні характеристики, однак це не впливає на поведінку. Коли ж ми доносимо інформацію зсередини назовні (ЧОМУ?, НАВІЩО?), то промовляємо безпосередньо до тієї частини мозку, яка контролює процес ухвалення рішень, і частина нашого мозку, яка відповідає за мову, дозволяє нам обґрунтувати такі рішення»

 – Саймон Сінек («Почни з чому. Як великі лідери надихають до дії кожного», 2015, С.53).

Слайд №10

Відео про це тут: «Як видатні лідери надихають діяти. С.Сінек. TED»

Слайд №11

ВИСНОВОК

Отже, зважаючи на новітні результати вивчення функціонування мозку людини, який буде приймати рішення щодо виконання завдань (ЩО?) і довіряти інформації тільки тоді, коли матиме відповідь на запитання «ЧОМУ?» (НАВІЩО?), команда інструкторів ГО «УЦВЛ» розробила для військових лідерів комунікаційну техніку «Бойового інформування» особового складу з отриманням ними бойового наказу чи БР і успішно тренує офіцерів, сержантів та солдатів – потенційних лідерів у веденні бою (операції).

Техніка формування заяви бойової місії залишається незмінною – «5W+H».

Однак при доведенні змісту місії видатні військові лідери, перш за все у «Бойовому інформуванні» свого особового складу, відповідають на запитання «ЧОМУ?» (НАВІЩО?), а вже потім застосовують «Коли?», «Що?», «Хто?», «Де?» і «Як» її виконувати.

Слайд №12

Слайд №13

Підписатися на тлгрм канал «ВІЙСЬКОВЕ ЛІДЕРСТВО»

Підписатися на тлгрм канал «Уроки військового лідерства»

Підписатися на YouTube канал «Лідерство – це довіра»

Скачати презентацію «Трансформація комунікаційної техніки військового лідерства “5W+H” у «Бойове інформування»

 #Бойове_лідерство_українців

#Місія_насамперед_люди_завжди

Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma