Повернувшись з фестивалю, столичний автор завів онлайн-курс з письменницької майстерності.
«Агов, - гукав він з екрану монітора, - якщо ви мене чуєте, поставте хрестик у коментарях». Краще в карму, можна було би додати, але багато хто не почув. Автор, тим не менш, наполягав.
«Часто пишуть: «козак», - запевняв він, - а читають неправильно: «перс». Потім цей «мандельштам» називається «пті про кво». Потім вже нецікаво, бо передбачає смерть. Котра власний прикид міняє на ваш прикол.
- Це завдання для ономастів?
- Краще для антропонімістів – виявляти якої ти масті, розуміти в якому ти місті.
«Часто пишуть: «сказав», - вів далі автор, - а читають неправильно: «змовк». Потім на барбекю подають рибу-фіш і мацу. Потім вже нецікаво, бо падає з уст замок, і якраз потрапляє в історію, власне, оцю.
- Це проблема для водолазів?
- Може, навіть для рудокопів – з'ясувати, де ти наразі, та в якій ти глибокій европі.
«Часто пишуть: «кінець», - не вгамовувався автор, - а читають неправильно: «май». Потім вже одномайствено – вірять тобі, чи як. Потім черга приходить на кать віолет і мань, а надія ізнов залишається нічия».
- Це рівняння для ґеометрів?
- Ні, це краще для мінотаврів – роздирати ці чорні нетрі, роздавати майбутні тавра.
Фото: VogueUA
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma