Сержант, як військовий лідер, відіграє критичну і життєво важливу роль в бою (операції), коли різноманітна інформація починає надходити “зверху вниз” ланцюгом командування до особового складу і “знизу наверх” у зворотному напрямку.
Наприклад, такі вимоги визначені Законом України “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України” (67-1, 112-1): головний сержант (головний старшина) в мирний і воєнний час відповідає за надання командиру інформації та пропозицій….
На жаль, у цих вимогах не зазначено те, що інформацію також надважливо надавати своїм підлеглим, а не тільки старшому командиру. У бойових діях володіння сержантами методиками «Командирського (бойового) інформування» і «Аналізу проведених дій» є критично важливими способами управління інформаційними потоками внутрішньої комунікації. Саме ці методики спрямовані на задоволення інформаційних потреб підлеглих щодо виконання завдань і виживання. І саме вони масово нехтуються в #ЗСУ всіма щаблями військового управління. Це і є головною причиною наслідків: втрати позицій і людей, відмова виконувати бойові розпорядження, зняття з посад командирів і звинувачення їх у злочинах.
Експериментально досліджено, що вже на третьому рівні передачі інформації зазвичай втрачається до 50% її змісту або контенту.
Сержант є головним КОМУНІКАТОРОМ, який отримує, обробляє, передає інформацію і веде за собою особовий склад в бою як лідер.
Існує три найголовніші комунікаційні функції, що виконує сержант як комунікаційна ланка командування і військовий лідер:
Перш за все, він має бути “експертом у спілкуванні” зі всіх проблемних питань внутрішньої комунікації з особовим складом: розміщення, служба, підготовка, дисципліна, функціонування, харчування, відпочинок, чутки, побутові питання, експлуатація техніки і озброєння, бойове застосування тощо – тобто боєздатність підлеглих сержантів і солдатів.
Достовірна інформація завжди важливіша для того, хто її потребує, а не для того, хто її надає (без різниці зверху чи знизу і навпаки). Тим більше що дані, які отримуються військовим лідером звідусіль не завжди об’єктивні та істинні. Інформація може бути помилковою. Для цього сержант, як військовий лідер, має володіти критичним мисленням і бути здатним швидко аналізувати інформацію, узагальнювати її і точно передавати своїм підлеглим та командирам.
Отже, коли ви отримали інформацію – її необхідно перевірити. Якщо ви повністю втратили зв’язок і не можете отримати будь-яку інформацію, тоді спочатку подумайте, чого саме намагається досягнути і виконати ваш старший військовий лідер, а потім робіть те, що саме ВИ вважаєте правильним.
По-друге, сержант має чітко усвідомити інформацію і передати її особовому складу, а також старшим командирам, чітко відповідаючи на питання:
“Навіщо?”, “Що?”, “Коли?”, “Де?” і “Як?”.
По-третє, сутність обробки інформації означає, що вам часто потрібно змінювати інформацію, але не її зміст або правдивість. Критичне значення має розуміння інформації, яку передає сержант особовому складу – вниз, або керівництву – вверх.
Застосовуйте просте правило – просіть повторити те, що ви повідомили, як підлеглих так і старших командирів – це один з механізмів лідерства, що тісно пов’язаний зі взаємодією з особовим складом у ланці командування.
Відеопрезентація: https://youtu.be/mEpz17nI48o
00:15 – вимоги Закону України про відповідальність сержантів (старшин)
00:30 – проблема: критична роль сержанта в бою (операції)
00:40 – вирішення: сержант – комунікатор
01:10 – головний сержант 1 мб 24 омбр ім. Короля Данила Юрій Петращук про психологічну готовність, довіру і лідерство
03:05 – сержант – «експерт у спілкуванні»
05:05 – 5 головних запитань, на які завжди знає відповідь справжній сержант
07:15 – сержант управляє інформацією не змінюючи її зміст і достовірність
09:05 – джерела
«Ми виявили, що солдатів краще всього переконати у правильності обраного курсу, якщо особисто пояснювати їм це. Усне слово замість наказу, переданого по рації, є прекрасним інструментом переконання. Бесіда з людиною, яка несе відповідальність за те, що відбувається, багато значить для виконавців. Будь-хто, хто командує людьми, повинний іноді бесідувати з ними і дотримуватися двох умов. По-перше, він повинний чітко уявляти, що він сам хоче, а по-друге, він повинний вірити в це. Останнє особливо важливе» – фельдмаршал віконт Слім із Бірми, «Мужність та інші паростки» (1957).
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma