Про те, що нас погубить, писали давно і рясно, і це не клясичний портвейн і крашені блондинки з доробку російської культури, з представниками якої ми сьогодні воюємо. Мова про внутрішні, психологічні причини душевного розладу, якого можна уникнути, читаючи інші книжки. В яких вільно буде знайти невмирущу надію на нове культурне майбуття.
Ось, скажімо, було свого часу таке гасло від Товариства порятунку на воді: "Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих". Майже таку саму філософію сповідує автор цієї книжки, а саме – незвичного видання "Подорож» вглиб себе" Янґа Пуебло (К.: Наш Формат), присвяченого темі особистого зцілення та самопізнання. По суті, це збірка віршів, цитат і прози, яка досліджує рух від самолюбства до безумовної любові, силу відпускання та мудрість, яка приходить, коли ми справді намагаємося пізнати себе.
При цьому справжня сила, як переконує автор, полягає в усвідомлення того, що ти сам собі цілитель, герой і лідер. Трохи нагадує поведінку Нарциса, чи не так? Яка перекочувала у сучасний мультик "Мінлива хмарність, часом фрикадельки", де хитрий винахідник рятує сам себе, створивши безліч власних віртуальних копій, які й гинуть, рятуючи оригінал. У даному випадку все легше, і гинуть, як на думку автора, сьогодні лише від кохання. Принаймні в Еквадорі, звідки він родом. "Я хочу любові котра не обірветься / котра дасть мені води / коли я поглинутий полум’ям / котра прихистить / коли я загублюся / котра допоможе побачити / що герой якого я шукаю / це я сам".
Тобто перед нами типовий випадок самозакоханості як техніки виживання у цьому зчуженілому, як сказав би Євген Пашковський, світі. "Три речі роблять життя важчим: / коли не любиш себе / відмовляєшся рости / не відпускаєш", - знову і знову повторює автор свою мантру. Раніше, пригадується, було не краще. "Три радості у мене неодіймані, - сумував Володимир Свідзінський, - самотність, труд, мовчання". У будь-якому разі, збірка адресована кожному, хто шукає звільнення від болю, незалежно від методу, яким людина послуговується для гоєння власних ран. Також вона згодиться тому, хто вирушає у власну подорож особистої трансформації. Головне, триматися при цьому берега, тобто – себе самого.
"Прив’язаності завдають болю, - нагадує автор. - любов не може завдавати болю; / біль завдають прив’язаності / ми створюємо прив’язаності розумом, коли намагаємося / зачепитися за щось чи за когось… / глибина нашої втрати / залежить від того, наскільки ми ототожнились із тим образом, / який самі створили".
Ілюстрація: Алан Олдрідж
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma