Уривок з книги Jonathan Shay «Одіссей в Америці: бойова травма і труднощі повернення додому» (2013).
Третя частина його книги присвячена психологічним і моральним травмам отриманим на військовій службі та їх профілактиці.
«Громадськість повинна знати не тільки те, які заходи допоможуть запобігти психологічним і моральним травмам, але й чому, а також як ці заходи вплинуть на здатність армії робити те, що ми від неї вимагаємо.
Під час моїх поїздок у війська як місіонера з питань профілактики бойових психічних травм (БПТ), я дізнався, що ті самі заходи, які запобігають таким травмам, також мають ефект мультиплікатора – коефіцієнта, який показує зв'язок між змінами вкладення зусиль та змінами величини результатів. Іншими словами, – більше прикладення зусиль приводить до збільшення бойової спроможності / здатності військ, яка буде більше за величину первинного вкладання цих зусиль.
Провідна рекомендація превентивної психіатрії полягає в тому, щоб тримати людей разом під час навчання, в бою і вдома. Більшість громадян дуже мало знає про адміністративний бік військової справи, але якщо вони знають щось про кадрову політику у В’єтнамській війні, то знають, що ротація окремих солдатів у зону бойових дій разом із незнайомими людьми і повернення додому з незнайомцями мали катастрофічні наслідки. Проте, за винятком морської піхоти, ми все ще тасуємо і перетасовуємо наші підрозділи, як колоди карт, – так само, як робили це у В’єтнамі!
Переконлива і ретельно досліджена історія американської системи комплектування Збройних сил авторства майора Армії Don Vandergriff під назвою «Шлях до перемоги: Американська армія і революція в людських відносинах» ( «Path to Victory: America’s Army and the Revolution in Human Affairs» ) сповна висвітлює те, як ми опинилися там, де ми є, показує небезпеки і неймовірні людські втрати нинішньої системи, а також пояснює, як можна її оновити.
Найнагальніша потреба в модернізації виникає через невідповідність між підрозділами та командирами, яких створює ця система, та мінливим характером війни у ХХІ столітті.
Найпалкіше бажання ветеранів, яким я служу, – щоб прийдешні покоління не зазнали такої долі, якої зазнали вони. Громадськість має дізнатися про питання кадрової політики, які рідко обговорюються зі сторонніми.
Найефективніша профілактика майже повністю полягає в удосконаленні військових стандартів і не ставить фахівців із психічного здоров’я в центр уваги. Медичні працівники часто можуть запобігти смертельним, інвалідним або незворотнім наслідкам травм, якщо вони вже сталися. Але запобігти травмам на початковому етапі не в їхніх силах.
Це в руках безпосередніх командирів і вищих начальників, інструкторів, а також політиків.
Я сподіваюся, що до кінця цієї книжки кожен читач знатиме мантру – «згуртованість, лідерство, підготовка (вишкіл)» – і вимагатиме політики, яка формує кваліфіковані, згуртовані підрозділи та компетентних, етичних командирів.
Оскільки голоси моїх пацієнтів були почуті в книзі «Ахіллес у В’єтнамі: Бойова травма і руйнування характеру» ( «Achilles in Vietnam: Combat Trauma and the Undoing of Character» ), вони дуже пишаються тим, що зробили свій внесок у підвищення обізнаності громадськості про війну, зокрема про заходи, яких можна вжити для зменшення і часткового запобігання психологічним травмам на війні».
Книга запропонована капітаном Олегом Гуковським, військовим психологом. «Видавництво Смакі» готує її до видання.
#Бойове_лідерство_українців
#Місія_насамперед_люди_завжди
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma