Спробуємо розібратись у прєімуществах та недоліках того чи іншого з філософським присмаком)
У глобальному сенсі централізація - це тенденція на об'єднання, а децентралізація - на роз'єднання.
Наприклад Європейський союз - централізуючий інститут.
А ось сепаратизм - децентралізуючий акт.
Централізуватись та децентралізуватись у геополітічних масштабах можна по різному. Різними засобами, темпами, напрямками. Наприклад, децентралізація може проходити як Brexit, як сепаратизм Каталоніі, як громадянська війна в Сіріі.
Централізація може виглядати як створення нових союзів, узурпація влади, та навіть як децентралізація (якщо, наприклад Шотландія війде зі складу Британіі, та піде в Євросоюз, то акт сепаратизму є лише в масштабах одніеї краіни, а ось у масштабі планети - це акт централізации у більш великого актора).
Тобто, важливо задавати систему коордінат, тому що федерація це більш централізованно, ніж конфедерація, а конфедерація - більш централізовано ніж внесоюзний статус.
Ще один цікавий приклад, це порівнянння Россійської федераціі та України. Україна не мае статусу федераціі, але після децентралізуючої реформи, Україна є більш децентралізованною, ніж РФ (по моїм ощчущчєніям).
Тепер я набросав ситуаційну табличку синонімів.
Як можна бачити, у Ц. та Д. є певні особливості, котрі у якихось обставинах можуть бути плюсом, а у деяких мінусом.
Якщо занадто багато тримати владу у єдиному центрі приймання рішень, та тримати фінансові потоки, то виникає ризик зростання нерівности, нерівномірного збагачення суб'єктів.
Якщо децентралізація не передбачае перерозподілу законодавчих можливостей до низу, а лише фінансових, то це підвищчує ризики зростання нерівности між суб'єктами, але не передбачає підвищення ризиків зростання сепаратистських настроїв. І навпаки.
Якщо ми бажаємо надати більше фінансовоі незалежності суб'єктам, то ми повинні бути готовими витрачати кошти на подолання нерівності збагачення (більш розвинутий регіон мае переваги перед менш розвинутим).
Якщо ми не бажаємо сепаратизму, та автономіі, то потрібно слідкувати за балансом розподілу законодавчої влади (наприклад не давати суб'єктам права на автономію).
Якщо нам потрібно приймати швидкі рішення - більш вигідна централізація (Путін забажав Крим - ну й розмов не було). Центр має більше влпиву на регіони, тому може швидко продавлювати свої рішення.
Якщо нам потрібна якість реалізаціі стратегій, програм на місцях, то більш вигідна децентралізація (мер краще знає нюанси міста, аніж президент).
Централізований суб'єкт має меншу кількість акторів коррупціі, аніж децентралізований (одна мафія, а не декілька).
У децентралізованому суб'єкті воровати важче, тому що більше акторів, котрі бажають невдачі один одному.
Централізація може проходити непомічено. Наприклад, створення додатку "Дія" централізує певні речі у одному місці, але ж це й не погано. Але якщо Білорусь інтегруеться з РФ - то це погана централізація, котра підвищує складність керування такою державою (а ще це може бути втрата одного голоса в ООН), але робить цю країну більш потужною (ну більше людей, ресурсів).
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma