Мова наразі про те, що саме час зламати важку спадковість і примусити пам'ять говорити, винести на світло публічності найстрашніші епізоди терору, про що закликає нас автор передмови до цієї трагічної книжки: «Відкрити людям - особливо на Заході - правду, споглядати яку може бути боляче і травматично».
Адже справді, як нагадує упорядник і автор книжки «Буча. Розстріляна весна. Хроніка перших днів війни» Сергій Куліда, документація злочинів росіян поступово зникає з Інтернету, і тому це видання, створене за участі начальника архівного відділу Бучанської міськради Ігоря Бартківа, який допомогав із інформацією та фото, і видане за підтримки Мінкульту – важливий історичний документ. «Вирішив, що буду вести цей щоденник, допоки Бучу не звільнять, - нотує автор-упорядник. - Я вірю, що ми – обов’язково!!! – переможемо. Що ця нацистська гнида, цей вилупок із «комплексом Наполеона», цей байстрюк, який сидить у Кремлі, здохне. А ще краще, щоб Пуйло опинився на лаві засуджених в умовному «Нюрнберзі». Разом із своїми поплічниками-вбивцями. Так і буде! God bless Ukraine».
Таким чином, ця хроніка подій, які відбувалися не тільки в межах авторової бучанської багатоповерхівки на бульварі Богдана Хмельницького (квартира, підвал і довкола), яку озвучують також його численні земляки, і яка рясніє щоденними звітами "цього дня вбито" - стане не лише літературним документом і пам’ятником трагедії, але й фактичним свідоцтвом під час майбутніх судових процесів.
Буча, район «Склозаводська». Вулиця Яблунська, № 144.
Із нотаток Сергія Куліди:
«В якийсь момент кати наказали Івану Скибі та Андрію Вербовому, який працював в «Епіцентрі» верстатником у відділі «Форматно-розкрійна дільниця», піднятися з колін та завели його до середини приміщення. Це, зокрема, бачив 57-літній Юрій Ражик, який проживав у власній оселі навпроти «Агробудпостачу». «На коліна поставили і в стіну вперли, почали на спину класти цеглу, поки я не впав, — болісно згадував пережите Іван. - Зв’язали руки скотчем за спиною, мені вділи відро на голову оцинковане. Потім підняли, почали по відру гатити. Потужний удар мені в обличчя прийшовся, зуби повибивали». Він чув, що росіяни погрожували Андрію Вербовому прострелити ногу, а потім і справді пролунав одиничний постріл... (Наступного дня після його страти дружина Андрія Наталя, не тямлячи себе він хвилювання, надіслала йому повідомлення: «Де ти? Зі мною твій ланцюжок, амулет теж. Я тебе від усього поганого оберігаю. Ми за тебе молимось. Чекаємо твого дзвінка. Напиши нам хоча б два слова». Андрій Вербовий не відізвався... На той час він уже був мертвий...)»
Сергій Куліда. Буча. Розстріляна весна. Хроніка перших днів війни. - К. : ФОП «Ротарчук Іван Сергійович», 2023. - 540 с.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma