Це інтерв'ю було отримано ще у липні. Але замовник відмовився його публікувати. Тому зі скороченнями маємо дещо запізнілу думку про діяльність Харківської ініціативи — громадських активістів, які поставили собі за мету досягнення трьох Р — Розорення, Роззброєння та Розвінчання російської федерації.
…
Ось як відповів на деякі питання фундатор Харківської ініціативи, адвокат, к.ю.н. А.Тарасенко
Кор.
— Ми отримаємо репарації після війни?
— Ця влада не забезпечить репарацій. Українська влада повинна зараз діяти в інтересах України, саме громадян України. Але її, влади, представники роблять усе можливе, щоб такої відповідальності агресор не поніс ні зараз, ні, тим більше, потім. Ну, зрозуміло чому потім - тоді нинішні будуть відсторонені від, на їх думку, поділу бабла. А зараз… Важко назвати причину, от дійсно не збагнеш незбагненне. Але чому до сьогодні немає підозри путіну? Чому не забрані гроші раші? Чому не відшкодовується зараз те, що потім буде необхідність регресом отримати від агресора? Прості питання, які представники держави не хочуть навіть чути.
А відповідь шокує своєю простотою: влада діє у своїх, абсолютно ситуативних, а не державницьких інтересах: «Ну, через якийсь час або ми не будемо при владі, або влада буде в руках рф - то для чого щось робить, що не матиме для нас ніякого зиску?»
Кор.
— Народ пояснює це страхом перед путіним...
— Це не так! Коли у будь який момент тебе можуть вбити не залежно від любові до диктатора, спрацьовує зовсім інша мотивація - розрахунок на те, що воно якось без мене все складеться - відстаньте! Інакше як можна оцінити просто тотальний захист агресора від судових позовів в Україні? Захист на усіх рівнях, усіма державними структурами.
Декілька кричущих прикладів.
Перший, самий перший позов до рф і путіна. 2023 рік. Позивач - почесний консул Албанії в Україні (у Харкові) Шахін Омаров. Мало того, що місцева прокуратура суворо попередила: ми ніякої допомоги у позові по двом кримінальним справам не надамо. Мало того, що судді, попередньо узгодивши текст позову (з правками!) спочатку вимагали мільйон гривень судового збору за розгляд від потерпілого позову про відшкодування шкоди, так потім ще й звинуватили у «неправильній» заяві адвокатів по справі. Але, не зважаючи на все це, суддя все ж відкриває провадження, та потім … змінює текст власного рішення (!) і … відмовляє за надуманими причинами. Та і це ще не все. Переслідують адвокатів і дискредитують в очах клієнта. А вже жирною крапкою на бажанні щось відшкодувати став прихід СБУ до офісу консула, злам сейфа і вилучення однієї-єдиної речі з усього уцілілого після прильоту майна дипломата - особистого телефона з перепискою по справі з українськими і албанськими юристами. Занавіс. Ви хочете, щоб після цього щось змінилось після призначення прокурором області Омарова?!
Кор. (Між іншим, гасячи проблеми клієнта, прийшлось тимчасово переховуватись за кордоном одному із адвокатів Омарових. Але кому це цікаво?…)
— Справа НАПрНУ. Ну що тут може бути дивного? Серед академіків шанованої організації - голова парламенту, судді конституційного суду, колишні і теперішні депутати та високопосадовці - бери і май кращий результат! Ага…
Для результативного позову і негайного виконання рішення по ньому у реальному часі і реальних грошах був заздалегідь підписаний офіційний документ з надзвичайною урядовою структурою - АРМА. Це такий монстр, який спочатку розшукує (по всьому світу через такі ж структури в інших країн і своїми службовцями також) активи, а потім здійснює менеджмент цих активів, які є, у нашому випадку, у рф та афілійованих з нею осіб. І що ви думаєте? Та відповідальні посадовці на чолі з їх Думою (колишньою очільницею АРМА - кор.) просто кинули НАПрНУ і її керівництво та ... виступили в суді на стороні раші! І чому в такому випадку дивуватись, що звернення до університетів Харкова щодо обʼєднання зусиль по отриманню компенсації від порушника міжнародних угод зустріло одностайну поголівну відмову. От усіх і кожного! І знаєте який єдиний аргумент у цих посадовців закладів прифронтового міста? “А ми домовились, що будемо виступати з претензіями тільки разом. Рішення такого навіть на обговорення ми не ставили, тому забудьте про нас і не нагадуйте”.
(І, щоб не виникало лишніх питань, - це узгоджено на самому верху — кор.).
— А от щодо самого верху… Тут з одного боку дуже дивна ситуація. А з іншого - уважуха щодо застосування “харківського стайлу” кругової поруки. Поясню.
До кого б не звертався щодо джерела команди на заволокичення позовів - скрізь показують наверх і не називають жодного прізвища! Питаєш: Зеленський? Ярмак? Татаров? Ні! говорять поважні дядьки і тітки, як ви могли на цих поважних людей подумати?! Так а хто?! Ну як сказати… і мовчать.
З одного боку це дивно, адже ляпни що-небудь і від тебе відстануть - хоч ти ректор університету, хоч ти голова міста чи адміністрації. Але тут є відомий у вузьких колах метод «без коментарів». Що це таке - ділюсь ексклюзивом)
Тобі дають вказівку, інколи навіть письмову. До виконання. Але нікому, крім поважної особи, ти не маєш права хоч щось розказувати про домовленість. Точніше мусиш сказати лише одне - «без коментарів». Це одночасно і відповідь, і знак відданості домовленостям, і пароль для інших, посвячених. А от що буде з тими, хто назове прізвище… самі здогадайтесь. Від заборони на професію до … чого завгодно до фігуранта, його бізнесу, його сімʼї. Мафія відпочиває.
Головне - ніхто не наважується перевіряти механізм реалізації інколи просто вбивчих команд. А для чого? Теперішнім це вигідно, майбутнім… а хто вони, ці майбутні?
Поважну людину, у якої ракетою знищили все у її будинку переконують, що все можуть вирішити у … господарському суді. І мені якось незручно пояснювати деякі елементарні речі. Що фізична особа не є позивачем до цього суду, що жодних господарських стосунків з РФ у вас не було і немає… і саме головне: як ви отримаєте хоч щось, якщо цього немає серед активів, які арештовані у забезпечення позову? (Бо нічого не арештовується!!!)
А потім ліквідували цей суд. І що? А нічого! Це ж все в інтересах самі знаєте кого.
«Так ми звернемось до судів за кордоном!» Ну і як? Скільки із сотень таких пісульок були виконані? І не буде.
Все це концептуально виконується в інтересах країни агресорки і проти інтересів України та її громадян. Тільки з приходом нової влади (не старої, яка і зараз діє в інтересах цієї), а нової, української, ми зможемо представляти інтереси України і українців у репараціях.
…
Кор.
— То що далі?
— Нам своє робить. Із трьох Р - Розорення, Роззброєння, Розвінчання раші ми займаємось першим. А от куди підуть гроші - це тема окремої розмови.
— До суду про відшкодування було подано кілька десятків однотипних, але різних позовів. Так, у деяких з них відповідачами були РПЦ і гундяєв. Потрібно пояснювати чому? І тут стіною на захист ворогів стала … українська влада! Це вторгнення у релігійне життя! Що скаже захід?! Америка проти! Хто так говорить? На самому верху…
Кор.
Позови членів Ротарі клубів Харкова, у тому числі щодо дітей, які залишились без батьків через збройну агресію. Чи підтримали такі позови у колишньому керівництві українського клубу, може хтось проти? На самому верху - відповідають.
…
— Окрема категорія позовів - це переслідування вимушених переселенців та емігрантів за кордоном через співпрацю з ДрукАрмією. Тут - повний ігнор усіма державними чинниками, тотальний. А за кордоном - відверте невдоволення консульств активністю наших громадян, яка порушує їх спокій і настанову про забезпечення такого спокою з Києва. Від кого? На самому верху.
Кор.
— І що, немає жодного винятку? От є ж органи місцевого самоврядування...
— Так Харківська міська рада також подала позов, виступила співпозивачем з НАПрНУ - скажете ви. І це дійсно так, і це унікальний виняток із загального правила наплювання на інтереси містян по всій Україні. Але! Потрібно відверто сказати, що це дії конкретних патріотів і патріоток нашого міста - не більше того. Коли у міського голови запитали про це у Берліні - він навіть не знайшовся що відповісти. Просто не знав про існування Харківської ініціативи.
— Так само вчиняє і ще одна відома харківʼянка. Була генеральною - ігнор щодо заяв про вчинення злочину агресії путіним, стала посолкою - жодних дій про донесення позиції ініціаторів своєчасних позовів учасникам міжконтинентального зібрання. Чого так?! Куди вже вище шукати особу, яка приймає рішення?! Думайте. Ну, вона ж при владі — що не ясно?
— Ми клопотали про забезпечення позовів шляхом арешту майна, яке знаходиться у досяжності наших органів. Наприклад майна колишніх консульських чи посольських приміщень, як і самих приміщень. Як думаєте, хоч одне із клопотань було задоволене? Ну, добре, майно в Криму чи у Донецьку, Вовчанську … Ну, складно зараз передати нам на відповідальне зберігання до вирішення справи про його перехід у власність позивача, але ж Одеса, Львів та Київ поки що наші! Чому ж від нас охороняєте їх?! Бо… ну, ви вже знаєте...
— Кричать-волають про МКС (Міжнародний кримінальний суд — кор.) і його ордери на арешти, про реєстр збитків та неіснуючий трибунал… А де ордер у самій країні, яка вимагає від інших покарати президента країни-окупантки? Немає і при цій владі не буде.
— Хто це стверджує? Ми. Та і сама влада. І не здумайте якось подіяти на перших осіб: ми це проходили і не раз з одним і тим самим прогнозованим результатом. У цьому плані у них є повний консенсус з усіма, крім нас, потерпілих від злочину агресії. Як у минулої влади в Європі чи Америці, так і у теперішній по всьому світу з рф включно.
Взяти хоча б рахунки у доларах тощо. Раші звичайно. Що з ними? А вони як лежать так і лежать будуть під надійним словом банкірів. Чиїми залишаючись? До якого часу? Ми знаємо. І ви повинні знати: до того часу, як на ці рахунки почнуть поступати гроші репарацій від переможеної держави - України.
Тоді їх (рахунки з активами) розморозять. І далі усі заживуть у теплі і спокої. Без претензій від окраїни. Не смішно? Але ж так воно і є.
Існує самий розповсюджений аргумент наших владних дядьків, що ми б взяли, так не дають же! Що не дають тому, що тоді ж інші стануть забирати гроші з до цього «надійних» банків і країн. «А ми цього вимагати від партнерів не можемо».
А чому?! Чому саме ви не погоджуєтесь з цим самим вагомим аргументом бізнесових миротворців? Знаєте як він звучить? «Так, злочинці! Якщо ви чи ваша країна вчиняє агресію - усі ваші гроші передаються жертві агресії, її громадянам! Негайно! Усі! А не проценти, чим чудово заохочується до таких дій самі людиноненависницькі режими. Так зрозуміло?"
Але наших влаштовує те, що чимсь мажуть по губам і те виявляється не зовсім їстівним.
Ми жорстко будемо контролювати кошти, які нам передасть президент США. Але ж наші їх брати не хочуть! Не хочуть! Ніхто! Жоден! На самому верху обговорюють прибутковість ресторанів якоїсь “марканової”, але ні слова про 5 млрд. ні від Байдена, ні від Трампа. І далі думайте, що це випадковість.
Бельгія. Вона третя особа на стороні позивача. Там кажуть 200 чи 300 мільярдів доларів агресора. Жодної надії на те, що з Королем чи міністрами Бельгії буде розмова про використання наших грошей в інтересах ДрукАрмії чи АТАКА.Пілотеси...
...
Кор.
— Ну, тут щось не так. Ну, не може уся влада бути такою продажною чи тупою. Ну, не хочете ж ви сказати, що це вороги таку політику впроваджують?
— Обговоримо! Якщо поступають як вороги, якщо створюють документи як вороги, якщо переслідують вас як вороги, то які підстави називати цю владу своєю? Одним із відповідачів за позовом про відшкодування шкоди злочином агресії є Дуров і його телеграм. Сумнівів у ерефському походженні і підпорядкованості ефесбешній цього лайнопродукту немає ні у кого, але як ви думаєте: хто головний захисник і промоутер з імпресаріо додаточка в Україні? Звичайно ж НААУ! Ну, не суддям же харківським з колишніх адвокатів топити за Павліка - хай це робить Павлівна. Совпадєніє? Та може.
— Окрема розмова за різні державні обʼєднання. Ми велику надію покладали на приєднання до священного захисту постраждалих громад обʼєднання громад України. Провели переговори. Отримали неочікуване повне розуміння єдиного, крім військового, шляху здобуття перемоги над ворогом. Навіть відповідального по Харківській області за впровадження цієї шляхетної ініціативи отримали. Але… Там, наверху, кажуть: не на тих вийшли, вони у контрах з владною вертикаллю. Добре, кажемо, так а з ким мати результативні стосунки? Ми готові! А з нашою чарівною депутатшею, з англомовною і європоцентричною, яка з президентом на ти і все таке… Ну, добре ще раз. Передали все наявне, листи «з повагою». Нуль.
— Щось там з цією консерваторією не так, щось ці консерви … А потім прийшла до тями важка артилерія. Це професура з раші. І наші їх гідні учні. Дочекайтесь — вони кажуть. Дочекайтесь — вони радять. Дочекайтесь — вимагають. Чого чекати? А що все якось вирішиться. Колись хтось якось прийме якесь рішення. І буде вам заочне щастя. Он гіркіна ж засудили? Засудили. Ну, і що, що це нічого не дало ні жертвам, ні державам, ну, і що, що жодних наслідків ні для держави, ні для її успішних виконавців та не менш успішних керівників та пахана - все ж пристойно і в мантіях? І отой… отой… не учоний… він хвостика підібгав і навіть гривою не киває - Че Ка ть так чекать. Ми не чекаємо, ми зараз просто відокремлюємо зерна, які принесуть плоди, від плевел. Долучайтесь.
…
Кор.
— Про процеси. Скажіть пару слів.
— Чому влада так боїться відкритих судових процесів? Чому йдуть певні особи на все - лише б не прогнівити когось там? Тому що їх позиція стане відома. Зафіксована. Визначена. І це є смертельним для влади і владних холуїв. Після цього або втікати, або бути покараним нами ж. Бо ми не забудемо і не пробачимо. Ви хоч і готові до обміну зрадники - ви нікому ніде не потрібні, злочинці.
— Усі документи - в електронному виді. Усі засідання суддів - виключно в режимі відеоконференції. Ідеальний варіант - пряма трансляція. А що приховувати? Обличчя судді? Наші обличчя? Чи морди запрошених до українського суду представників путіна і ерефії?
— Але ж ні! Судді навіть у цій ситуації обґрунтовують якоюсь безпекою своє принципове небажання справедливого процесу. Ми приготували спеціальний офіційний комунікатор (PPJ.ua), ми забезпечили для москвичів робоче місце прямо в готелі Україна з видом на білий дім і памʼятник Тарасові Шевченку - тільки робіть як потрібно! Що каже суддя? “А ви мені документально підтвердіть, що передали текст позову у паперовому виді саме путіну”. Ну, що можна подумати про розумові здібності висловлювачів такої позиції судової влади?
— А ми класно підловили тупих по ту сторону вкз) Навіть надії не було на те, що вони там поведуться, але ж кагебе вже не той.
— Що ми (якщо без деталей) зробили? Відправили туди електронний текст англійською мовою і на язикє. Але! Нарочито зробили гугл переклад з англійської на російську і нічого не стали виправляти. Там розумники взяли англійський, через гугл переклали і отримали точну відповідність. І тоді якийсь куратор з матом відповів, що ми бандерівці, які не знають чи забули родной язик і що ми ніщіє на стільки, що не можемо забезпечити професійний платний переклад, а користуємось американською безкоштовною штучкою. Потім вони зрозуміли, що спалилися (адже самі підтвердили отримання копії позову) і більше таких помилок не допускали.
Та і з представником путіна невдобно получилось: до травня 24-го москвичі не дали йому довіреність на участь у суді, після так званої присяги - не ризикнули виглядати посміховиськом за межами своєї недокраїни - цю історію закрили.
…
Кор.
— Позови мають астрономічні цифри. Там лише нулів після цифри — більше 30-ти. Куди будете гроші витрачати?
— Гроші раші ми перш за все спрямуємо на злам цієї юстиції, яка захищає ворога від захисників. І тому теперішні «правоохоронці» йдуть у останній бій саме з нами, а не ворогами України.
Так ми готові. Чим зараз ви можете залякати розосереджену систему і її ідейних отримувачів репарацій від агресорів?
Ми і саме ми будемо отримувачами репарацій і контрибуцій. Навіть якщо це буде через десятки років, можливо після окупації і поразки у цій війні. Можливо від іншої країни чи країн. Можливо від дітей чи онуків представників влади — купляючих рашистів і продажних з київських режимів.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma