Продолжение: наступні пункти ворожої пропаганди які активно розповсюджуються в українському інформаційному просторі як інструмент психологічної війни з метою зниження впевненості суспільства в можливості подолання загрози та перемоги над ворогом. Виділено мною.
Перша частина ("Україні нема чим воювати"; "орки воюють лопатами") тут: Совки турбуються
Ось такий зразок, дивіться:
"Суть моего комментария не в том, что бы воспевать силу врага, а в том, что если уж писать на эту тему, то не надо нивелировать роль ВСУ. Получается что ВСУ воевали с какими то уродами и калеками, 1. но за всю летнюю компании никаких ощутимых результатов не получили. Боле того, под угрозой Авдеевка, 2. и скорей всего её оставят. Но это не нашего "хлопского" ума дело. Надо понимать что на нас напали пришельцы. И Какая Разница, с Земли они или с Глизе 581. У них свои взгляды на ВСЁ, как и задачи. 3. А силы по прежнему не равны и не в пользу Украины. 4. Особенно в дронах, авиации и баллистических ракетах".
Коментувати ми їх спробуємо однак не в порядку надходження, а в логічній перспективі яка пояснить також причину та необхідність їхнього висування ворогом.
Головна і очевидна з них це те, що наближаючись до другої річниці широкомасштабної, тa десятої, загарбницької війни в Україні, путінський імперсько-агресивний план явно видихається. Не досягнуто жодних заявлених політичних; ні конкретно-фізичниx цілій вторгнення. Щоб зрозуміти про який грандіозний провал тут йдеться, можна згадати як ще навіть не два роки тому Путін і його камарилья ставили ультиматуми не Україні, а НАТО!
Сьогодні, завдяки професіоналізму та героїзму ЗСУ, волі українського суспільства та власної тупості та підлості, путінський режим закрив себе в мишоловці. Він не може досягти своєї мети в Україні; але вжe безповоротно пов'язав свою долю з вторгненням. Перша ж серйозна поразка в Україні у цій фазі війни завдасть жорсткого удару по самих основах режиму, і вони лише розхитуватимуться до неминучого вже кінця. Усвідомлюючи це, режим судомно шукає інших шляхів виживання; де інформаційно-психологічна війна завжди була його традиційним вибором.
Тепер, на основі цього бекґраунду можна розібрати пропагандистський меседж.
1. " но за всю летнюю компании никаких (ЗСУ) ощутимых результатов не получили"
Звичайно ж, це брехня. По-перше, за фактом ЗСУ просунулися в кількох регіонах, і продовжують просуватися. По-друге, як уже говорилося тa повторювалося неодноразово, специфікою цієї фази є фокус не на швидкому просуванні (це не закінчить війну); а на знищенні ресурсів та волі ворога продовжувати агресію (ось це її дійсно закінчить). Ворог знає що протиставити стратегії знищення - видавлювання йому нічого. Фактично єдиним виходом залишилося створення альтернативної реальності пропагандою.
2. Авдеевка, "и скорей всего её оставят"
Знову варто нагадати реальність: за два неповні на момент поста року війни ворог практично стер у пилюку всю свою професійну армію. Прямо зараз ЗСУ перемелюють на лівобережжі черговий набір російського "спецназу" і вже не зрозуміло чи має він гідні професійні можливості, або тільки назву.
Вже десять років путінська "ніпабідима" армія з хваленими ресурсами бере невелике селище за два кілометри від Донецька. Факти свідчать самі: що тут ще можна додати?
Можна також відзначити тезу, що тихо просувається у незахищену свідомість: "якщо Росія взялася за щось серйозно то це гарантовано, факт". Це, звичайно, очевидна брехня, "Київ за три дні": але з попередженням, натяком. Давати ворогові перемоги, навіть мінімальні, у цій фазі більше не можна. Це підживить його плани енергією; продовжить війну; та утруднит її для України.
3. "А силы по прежнему не равны и не в пользу Украины"
А давайте подивимося на прогрес, зміну у співвідношенні сил: на момент початку вторгнення, та сьогодні? Росія втратила професійну армію; більшу частину, якщо не практично все сучасне обладнання; відправляє танки вісімдесятирічного терміну виготовлення та використовує сталінські м'ясні штурми як основну стратегію.
Про Україну не переписуватиму очевидне, навіть про F-16. Ще багато предметів і сфер де армія тa суспільство можуть покращувати і послідовно просуватися вперед, головне: в очищенні від совка, у будь-яких та всіх його формах та проявах. Але зрозуміло що в той час як спектр поліпшення, нових методів і стратегій в Україні постійно розширюється; pосійська стратегія засувається все далі в безвихідний глухий кут. Прийдется знімати з постаментів довоєнні (ВВII) Т-34. Але гнати стада божевільних від страху орків на забій безмежно не вийде. У той момент, коли страх української відплати перевищить страх перед загороджувальним загоном, остання соломинка надії російсько-фашистського режиму зламається і він зхлопнеться саме тaк як це вже траплялося в історії. Росія ніколи не вчиться.
4. "Особенно в" ...
Тут може бути псевдо-інформація що дає враження впевненості та знання ситуації. Не допоможе. Розв'язавши злочинну агресію в Україні, режим PФ заганяє свою країну все далі в глухий кут історії. Це вже всім зрозуміло. Йдеться про останню фазу існування злочинного фашистського режиму. Увага, "остання" не означає швидкa чи легкa. Цього Час нажаль, нам не обіцяв.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma