У ніч на 30 листопада у місті Бахмут двоє молодиків на підпитку жорстко побили волонтера Артема Мирошниченко за те, що він відповів українською, він отриманих побоїв Артем помер у лікарні.
Родина Мирошниченків відома у Бахмуті своєю активно громадянською позицією та участю у волонтерському руху - плели маскувальні сітки, допомагали в будівлі укріплень навколо міста, допомагали медичному шпиталю. Особисто Артем своїми силами зробив ремонт у місцевій волонтерській кімнаті, де надавали психологічну та матеріальну допомогу переселенцям. А ще він опікувався тваринами, що залишились на війні, був модератором тематичної групи на Facebook, прилаштовував покинутих тварин у добрі руки. Але 30 листопада, близько 21-00 години на його шляху зустрілися два хлопці добряче на напідпитку. “Чего ты тут ходишь?”, - спитали вони випадкового перехожого. Той щось відповів, та пришвидшив рух. “А на нармальном языке ти не можешь? Мы на этом не понимаем!” - почув він. Ці уривки діалогу випадково вітром донесло до людини, що проходила в цей час на іншому боці дороги. Вони догнали Артема та жорстоко побили, кинувши непритомного на вулиці. Його знайшли тільки через дві години після нападу, перевезли вночі у Лиман у лікарню на операцію, після чого він впав у кому. Місцева поліція розповіла подробиці: “Два мешканці міста Бахмута: одному 16, іншому 17, який раніше був засуджений за грабіж. Вони наздогнали його, один з них почав бити рукою і ногою по голові та тулубу, вже коли він лежав на землі. Потім він спробував його протягнути й кинути на узбіччя. Вже непритомного його ще раз кинули головою на тротуарну плитку. По другій людині ще йде слідство, а нападнику інкримінували статтю “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, але попри наше прохання про продовження арешту, можливий і інший варіант, бо він неповнолітній і раніше не притягався до кримінальної відповідальності”.
Подальший перебіг подій описують журналісти Тиждень.ua: "Підозрюваних затримали. Подія сколихнула місто, люди були обурені зухвальством підлітків та вимагали жорсткого контролю за цим процесом. Але на першому ж судовому засіданні, де обирали запобіжний захід 16-річному спортсмену, який таким чином вирішив відпрацювати свої навички боїв без правил, громадськості вказали на двері: адвокат довела суду, що “цей натовп” активістів погано впливає на психологічний стан підлітка. На зауваження активістів, що в суді хоча б вона повинна користуватися державною мовою, вона дуже різко відповіла — “в нашом регионе все говорят на русском!” А підліток, своєю чергою, сказав, що не розуміє українську (закінчив державну українську школу, навчається в училищі). Після цього вже майже ніхто не сумнівався, що саме українська мова в його нетверезій свідомості стала “тригером”, через який почалась бійка. Щоб зненавидіти незнайому людину, мабуть, й не потрібно було знати, чи вона активіст або волонтер, вистачило того, що вона розмовляє українською.."
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma