Це оповідання занурить вас у чарівну новорічну атмосферу та подарує віру в дива, справжню дружбу й небайдужість світу.
Що може бути веселіше й цікавіше за подорож напередодні новорічних свят, та ще й до Праги! Та для Маленької Синьої Рукавички яскраві вогні прикрашеної площі тьмяніють через страшенну халепу — вона загубилася. Тепер рукавичка сама-самісінька в чужому місті… Надію на порятунок наша мандрівниця знайде в Товаристві загублених рукавичок, куди потрапить на чорних крилах Ворона-офіцера. Та чи допоможуть Маленькій Синій Рукавичці відшукати її власницю?
Ця дивовижна історія Оксани Маслової та Ірини Потапенко — сповнена новорічного чару оповідка про дружбу, співчуття та надію. Безмежну надію, яку дарує останній шанс на порятунок. На зимові свята Маленька Синя Рукавичка зі своєю Дівчинкою та її мамою подалися в подорож. Зимова Прага виявилася казковою: святково прикрашені вулиці й площі виблискують яскравими вогниками, зачаровують і так і манять до пригод. Та замість веселих розваг, рукавичка потрапляє в біду: опиняється сама на вулицях незнайомого міста. Хто її тепер врятує? Проте допомога іноді приходить, звідки й не сподіваєшся, особливо під Новий рік! Якесь Товариство загублених рукавичок... Що це за спілка? І чи допоможуть рукавичці там відшукати свою власницю?
І зненацька помітила, що поряд немає її Дівчинки. Маленька Синя Рукавичка випросталася й розгледілася на всі боки. Але ніде не було видно ані Мами, ані Дівчинки, ані її білої шапочки з маленькими рожевими сердечками та величезним рожевим помпоном. Який зовсім, ну зовсім їй не пасує.
— Привіт! — почулося раптом. Маленька Синя Рукавичка повернулася на голос, але там нікого не було.
— Егееей. Привіііт! Чого мовчимо?
Маленька Синя Рукавичка повернулася в інший бік, потім ще покрутилась, розглянулась довкола, але нікого не побачила.
— Що за безглузді жарти! — обурилася Маленька Синя Рукавичка.
— Хто жарти? Я? Я — не жарти! Я — вітер! — сказав Вітер, а це був саме він. — Ти що, раніше ніколи не бачила вітру?— Нііі, — відповіла Маленька Синя Рукавичка. — Ніколи. Я взагалі-то вперше у вашому місті.
Коли Маленька Синя Рукавичка зайшла до покою, то помітила, що там уже хтось є. Хтось маленький і… сумний. Дуже сумний. Маленька Синя Рукавичка напружено вдивлялася
в напівтемряву, яку ледь розсіювали крихітні нічні світильники-зірочки над двоярусними ліжечками.
— Привіт! — якомога доброзичливіше сказала Маленька Синя Рукавичка.
— Привіт, — буркнув хтось у відповідь. Це була Зелена Рукавичка з Мордочкою Ведмедика.
— Ти теж загубилася? — чуйно запитала Маленька Синя Рукавичка. — Співчуваю.
— Я не загубилася! — відрізав Зелена Рукавичка з Мордочкою Ведмедика. — Мене кинули!
— Що ти! Не може такого бути! Тебе обов’язково знайдуть! — сказала
Маленька Синя Рукавичка.
— Не знайдуть! — вперто вигукнув Зелена Рукавичка з Мордочкою Ведмедика.
— Ой! Дивись! Дивись! — раптом почула знайомий і здивований голос Маленька Синя Рукавичка. — Мамусю, поглянь! Це ж моя рукавичка!
— Доню, хутчіш. Ми поспішаємо, потяг не чекатиме, — впізнала Маленька Синя Рукавичка мамин голос.
— Але, мамо! Це ж МОЯ рукавичка!
Маленька Синя Рукавичка відчула, як її підхопили найулюбленіші у світі руки.
— Точно! Точно! Це вона! — раділа її Дівчинка. Це насправді була саме її Дівчинка! Свою Дівчинку ні з ким не сплутаєш.
— Ну треба ж! Он ти де, наша мандрівнице! — сказала Мама. — І де ти пропадала всі ці дні? Ми тебе шукали!
Мама поклала рукавичку до своєї сумки. Маленька Синя Рукавичка не тямила себе від щастя, але дуже боялася визирнути із сумки, щоб знову не загубитися.
Тому вона залізла якнайглибше між духмяні серветки та дзеркальце і крикнула щосили: «Спасибі!» — сподіваючись, що Вітер і Ворон почують її.
Вдома на Маленьку Синю Рукавичку чекала ванна, повна запашної піни, і тепла батарея. Потім Мама пришила їй стрічку. На стрічці Дівчинка написала своє ім’я, а Мама — свій номер телефону, щоб Маленька Синя Рукавичка більше ніколи не загубилася. Та Маленька Синя Рукавичка й не думала знову губитися!
От це вже ні! Ніколи-ніколи більше! Вона твердо запам’ятала перше правило: «Завжди тримайся за руку!».
А в Товаристві загублених рукавичок цього вечора було святкування. Адже Маленька Синя Рукавичка повернулася до своєї родини!
Оксана Маслова. Товариство загублених рукавичок. – Х.: Ранок», 2023
Ілюстрації: Ірина Потапенко
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma