Що стоїть за усмішками? Тут ми спробуємо проаналізувати та переоцінити позиції НАТО, України та України в НАТО, спираючись на те, що ми спостерігаємо сьогодні, а також на те, що ми дізналися за попередні роки.
Роздвоєна свідомість
Нещодавно я натрапив на цікаву заяву європейського політика який зазначив, що в разі прямого російського нападу українська армія — найсильніша в Європі та перевірена боєм — захищатиме Європу у разі атаки.
«Якщо бойові дії в Україні завершаться укладенням мирної угоди, українські війська можуть бути направлені для захисту східних кордонів ЄС від Росії. «Загартувані в боях» українські військові могли б допомогти запобігти російському нападу».
Пункт № 1 вище: «не буде вирішено» та пункт № 2: «захищатиме»: як ці твердження логічно узгоджуються та пов’язані між собою? Чи можуть вони взагалі бути сумісними?
Події, які ми спостерігали протягом останніх років:
- Реакція на безпрецедентні події 2014 року;
- «Закрити небо» і збивaти безпілотники
- «Введення наземних військ»
- Абсолютно нереалістичні концепції досягнення тривалого миру
- Україна в НАТО (і ЄС?) — вічна тема
- І, нарешті, реакція на кризу на Близькому Сході
Це наводить на думку, що така нерішучість, відсутність волі та рішучості приймати важливі рішення й доводити їх до кінця є характерними рисами загальної західної політичної ментальності на цьому етапі історії. Збивати дрони та ракети – занадто ризиковано. Вступ України до НАТО – теж безпрецедентний крок. Як це часто буває у критичні моменти історії, це вказує на уявну привілегію диктувати умови Часу та самій історії. А що якщо ми не діятимемо зараз, бо не хочемо? Чи запропонуєте ви нам інший варіант? Такі торги, звісно, ніколи не працюють. Ілюзія – або марення.
Отже, щоб зрозуміти реальні, практичні перспективи відносин України з НАТО в їхньому нинішньому стані (1.0), розглянемо кілька реалістичних сценаріїв.
Слова та реальність: сценарії
1. Атака на Європу
Такі сценарії розглядалися як західними аналітиками так і в країні-агресорі, де вже порушувалися питання на кшталт може Україна коштує надто дорого і чи не варто спробувати більш легких варіантів.
Ми не аналізуватимемо сценарії, тільки обмежимося спостереженнями:
Перше, НАТО вже не сприймається як неприступна твердиня - навіть самим противником
Друге, чи НАТО захищатиме себе, наскільки і як це невизначеність. Тим більше у зазначеній вище перспективі.
Третє ми навіть не обговорювали (ще) наслідки подій у США.
Висновок: якщо не зрозуміло як НАТО (1.0) захищатиме себе, як воно захищатиме Україну?
2. Майбутній напад на Україну
Давайте задамо просте запитання: якщо, припустимо та гіпотетично, Україна в якийсь момент буде прийнята до НАТО (1.0), i ворог здійснить масштабний напад: чи прийде НАТО на захист України?
Чи реально прийде, з чоботями - на передовій та літаками в небі?
Ми не говоримо тут про процедури та церемонії, а лише про суть справи: так чи ні? У історичному контексті та з урахуванням п. 1.
3. США: невизначеність на десятиліття
Ми маємо усвідомити, що США вже дуже давно відійшли від цивілізованої демократичної політики. Ніхто не може сказати, на який саме час. Такою є реальність. Задумайтеся: якщо ситуація коливається між повним божевіллям, яке перемежовується поверненнями до уявної нормальності, чи є це добрим знаком?
Реальність така, що це теж є симптомом: і його не можна ігнорувати. Проблеми американської демократії є надзвичайно серйозними. Їх не можна вирішити одним махом за допомогою одних виборів. Чи знайде країна волю та рішучість, щоб здійснити необхідні зміни? Зараз цього сказати не можна. Але ми знаємо, як це вплине на НАТО 1.0: ще більшe невизначеності, непередбачуваності та нерішучості.
Україна це випробувальний камінь серйозності НАТО. I на очах усього світу сьогоднішнє НАТО (1.0) уникатиме цього питання на невизначену перспективу - до суттєвої реорганізації альянсу. Або до його припинення.
Нехай я тут помилюся: я б дуже хотів щоб воно не сталося так. Але це реальність, i нічого не можна досягти, ігноруючи її.
Важливо зазначити, що я не заперечую НАТО (1.0). Також, не є його сліпим прихильником: під «сліпим» я маю на увазі не намагаючись зрозуміти чим воно є для України - і чим не може бути.
Україна та НАТО можуть багато дати один одному. Але є реальність і вона каже, що одне питання є неможливим: взаємний захист. НАТО 1.0 не буде в найближчому майбутньому захищати Україну. Україні в цьому розкладі немає жодного сенсу захищати: фізично та реально, НАТО. В рамках НАТО 1.0 такої можливості, мабуть, не існує.
Чи зміниться цей розклад у майбутньому? Чи зможе альянс адекватно оцінювати проблеми та загрози складного світу - та реагувати на них розумно та впевнено? Ми повинні будемо подивитись. Словами пообіцяти це неможливо. Майбутнє не вірить словам, але заробляється діями. І результатами.
Попри всі посмішки та обійми, це треба розуміти чітко й однозначно.
Підписуйтесь на наш Telegram канал Enigma